Мова та комп’ютер у Румунії
У сучасних програмах перекладу використовується інформаційна технологія, яка, як і будь-яка інша технологія, має захоплюючу історію. Це історія різних дисциплін, що поєднуються, дисциплін, які на перший погляд не мають багато спільного...
Steliu Lambru, 15.02.2021, 01:24
У
сучасних програмах перекладу використовується інформаційна технологія, яка, як
і будь-яка інша технологія, має захоплюючу історію. Це історія різних
дисциплін, що поєднуються,
дисциплін, які на перший погляд не мають багато спільного. Румунська школа
також сприяла великій історії штучного інтелекту, як нової галузі, яка
згрупувала кілька наук. І одним із внесків стало поєднання лінгвістики з
математикою.
З’явившись у Сполучених Штатах,
обчислювальна лінгвістика була тією назвою, під якою математична лінгвістика мала найбільший успіх. Це була
зустріч між мовою та комп’ютером, краще сказати між природною мовою та мовою
комп’ютерного програмування як штучного інтелекту. У роки до Другої світової
війни кібернетика була новою наукою, яка заохочувала поєднання наук, з яких
згодом розвинулася обчислювальна
лінгвістика. Наприкінці 30-х років,
одним з піонерів нової галузі
у Румунії був Штефан Одоблежа.
Але після Другої світової війни,
встановлення комуністичного режиму радянською армією змінило весь науковий
кругозір.
Одним
із першовідкривачів математичної лінгвістики в Румунії був математик Соломон
Маркус. В інтерв’ю Центру усної історії Румунського Радіомовлення
у 1998 році, Маркус показав,
як ідеологія єдиної партії в комуністичному режимі політизувала науку:
Кібернетикуназивали буржуазною наукою, однак щось сталося. Тоді ми священно дотримувалися ставлення Москви. І
сталося так, що справжні вчені з Москви
мали дуже натхненну ідею відокремити ці дослідження в галузі лінгвістики,
наприклад, математичну
лінгвістику від гуманістичної
галузі культури. Вони асоціювали їх з науково-технологічною галузю. Після
періоду засудження кібернетики,
в Москві відбулася зміна ставлення,
а саме вони привітали техніко-наукову революцію. Тож раптом техніко-наукова революція стала однією з цілей
комуністичного суспільства для реалізації техніко-наукового суспільства.
Як при будь-якій зміні
політичної перспективи комуністичного режиму, прагматизм виявився сильнішим за
ідеологію. Так сталося в Москві, а країни-супутники стежили за центром. Соломон Маркус: Очевидно, що Бухарест,слідуючи прикладом Москви, привласнив це гасло. Таким чином
було завдано подвійний удар. Мало того, що було дано зелене світло дослідженням математичної лінгвістики, її тоді називали обчислювальною
лінгвістикою, але через її асоціацію з інформатикою вона була пов’язана з
техніко-науковою революцією. Тоді нам довелося підготувати можливість машинного
перекладу. Переклад повинен був здійснюватися не вручну, а машинним способом, з
однієї мови на іншу. І проблема вважалася вирішальною, оскільки росіяни хотіли
мати можливість якомога простіше перекладати з англійської на російську, а
американці з російської на англійську. Мовознавство було дуже мінованим тереном через документи Сталіна про марксизм та
мовознавство. Але раптом математична лінгвістика уникла цього полювання,
перейшовши до
науково-технологічної галузі.
Дві наукові спільноти, що складалися з філологів та математиків, із
застереженням розглядали намір створити нову дисципліну. Соломон Маркус: Росетті був одним з небагатьох філологів,
який привітав та стимулював цей новий напрям. Але його колеги або просто
ігнорували це питання, або наводили
аргументи проти нього. Вони сказали, що це не лінгвістика. Професор Емануель Васіліу вивчав лінгвістику, якою
наближувався до логіки та
математики. І з точки зору математики, ставлення було таким: за традицією,
математика співпрацювала особливо з механікою, фізикою, хімією, але менше поза цими дисциплінами. Але щоб математика
співпрацьовувала з такою гуманістичною дисципліною, як лінгвістика, це
суперечило традиції. І через це багато математиків проявляли скептицизм. Вони не думали, що це може привезти до якогось результату. Не
можу сказати, що вони займали активну позицію проти, але скептично ставилися до цього. Той, хто не був скептиком, але навіть захопленим, був професор
Моїсіл. Тому я хочу сказати, що нам пощастило,
завдяки його підтримці ми
змогли викладати математичну лінгвістику в Бухарестському університеті ще з початку 60-х років.
Маючи намір дослідити нову галузь, Соломон Маркус отримав підтримку
від впливових математиків, таких як Грігоре Моїсіл, та
філологів, таких як Александру Росетті.
І ось, він з Васіліу почали впроваджувати нову
тенденцію через університетські курси та опублікування досліджень: Мені дуже пощастило, тому що Моїсіл та Росетті у співпраці, тобто математик та
лінгвіст, виступали за
впровадження в Румунії основних питань математичної лінгвістики. Вони також
проводили кампанію за створення університетської освіти з математичної
лінгвістики, і Румунія була
однією з перших країн у світі, яка зробила це. Я, як математик і професор Емануель Васіліуяклінгвіст,розпочали свою діяльність у цій галузі. Нам також сприяли деякі обміни з
іноземними країнами, я опублікував підручник математичного мовознавства в Бухарестському університеті в 1963
році в Дидактичному видавництві, і нам було дозволено відправляти ці роботи за
кордон різним особам, які займаються подібними речами. Цю книгу негайно
переклали в Лондоні, Нью-Йорку, Москві, Парижі, Празі.
У 1966 році в Бухаресті був
організований Міжнародний конгрес мовознавства, в якому взяли участь багато
іноземних мовознавців, і румунська присутність мала важливе значення. Ця подія
поставила Румунію на карту наймоднішої науки, науки, яка лише за кілька
десятиліть перетворить
комп’ютер на найважливішийпредмет життя сучасної людини.
