ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Українська еміграція в Румунії

З поразкою Української революції 1917-1921 рр. велика кількість українців опинилася за межами країни. Численні осередки української еміграції були в Австрії, Німеччині, Польщі, Франції, Чехословаччині Та Румунії.

Українська еміграція в Румунії
Українська еміграція в Румунії

, 26.08.2015, 01:16

З поразкою Української революції 1917-1921 рр. велика кількість українців опинилася за межами країни. Численні осередки української еміграції були в Австрії, Німеччині, Польщі, Франції, Чехословаччині Та Румунії. У Бухаресті утворився також осередок студентів. Доповіді на Першій конференції української еміграції в Парижі (1929 р.) містять дані, що чисельність українських емігрантів у Румунії на початку 20-их рр. становила від 2 до 3 тисяч осіб. Але вже до середини 20-их рр. більшість з них переїхали до інших країн (на навчання до Чехословаччини ) або повернулись до України. У країнах Західної Європи, в тому числі в нашій країні, українські політичні емігранти були визнані Лігою Націй, як бездержавні. Їм видавали, так звані, паспорти Нансена.



24 грудня 1920, Посольство Румунії у Відні в інформаційному листі до міністра закордонних справ Румунії Таке Йонеску пише: ”До мене звернувся пан В. Бородайкевич, секретар Закордонного центру ЗУНР у Відні, який попросив передати моєму урядові наступне від його уряду. Десь 1500-2000 солдатів українських військ ЗУНР були змушені відтягнутися на румунську територію. Згідно інформаціям Закордонного центру ЗУНР, ці солдати знаходяться у важких життєвих умовах. Закордонний центр ЗУНР звертається з проханням до Уряду Румунії уможливити інтернування у табори цих військовиків, прибулих на території Румунії, піклуючись про їх харчові паї та одяг. Посольство України візьме на себе відповідальність від імені Закордонного центру ЗУНР (Петрушевич), що перебуває зараз у Відні, повернути всі витрати, після того як ситуація України буде вияснена. Представник України багато настоював на тому, щоб українські війська були інтерновані, а не видані Польщі.”



Отож про українців дізнався й румунський уряд, який пообіцяв допомогти їм. Те що й зробив, надавши їм посильну матеріальну допомогу, взяв у таборах на своє утримання, забезпечив частину українських військовиків сезонною працею, створив умови для збереження військової організації, налагодження культурно-освітньої діяльності, забезпечив звязок з дипломатичною місією УНР у Румунії.



Частина політичних емігрантів з Наддніпрянщини, тобто цивільні особи та військові з армії УНР, зосередилась на території Румунії у трьох таборах для інтернованих: у Фегераші та у двох таборах у Брашові. У 1921 р. мешканці всіх таборів були переведені до табору Орадя Маре. У інформаційній ноті від 2 лютого 1921 року Міністерства війни Румунії Міністерству закордонних справ зазначено: “Маю честь поінформувати, що у зв’язку з інтернованими українськими солдатами, румунська влада вжила наступні заходи: До тепер, у м. Брашов, було інтерновано 504 солдатів та 840 офіцерів. Було видано наказ про переведення решти людей (приблизно 600). Умови інтернованих солдатів в Брашовському таборі є задовільними, вони отримують такий же харчовий пайок як і наші солдати. Для офіцерів їжа готується окремо. Міністерство війни зробило все щоби умови проживання українців були якнайкращими, тим більше, що не існує почуття ворожості між нами і Україною”.



Після таборів настав період пристосування українців до мирного цивільного життя. Українці почали вивчати румунську мову. Більшість з них поселилися в Бухаресті, де декотрі знайшли собі місце праці. Значна частина українців знайшла місце праці на заводі в Гевана, неподалік міста Пітешть. Завдяки організаційній і матеріальній підтримці Надзвичайної дипломатичної місії (НДМ) УНР у цій країні а, також, румунського уряду були створені громадські організації, що об’єднували більшість емігрантів . Це — Філія Українського товариства (прихильників) Ліги Націй, Українське співоче товариство “Дума”, Союз українських жінок-емігранток, Українське ощадно-позичкове товариство “Згода”. Восени 1923 р. на Першій конференції української еміграції у Румунії було засновано Громадсько-допомоговий комітет, який став головним центром всієї української еміграції в країні. Саме ці організації і займалися громадсько-політичною і культурно-освітньою діяльністю серед емігрантів, зокрема, видавали українську пресу, відзначали державні і релігійні свята, ювілеї відомих українських державних і культурних діячів.



Не оминули увагою емігранти і постаті гетьмана Івана Мазепи, який за понад два століття до цього також опинився в еміграції і був похований у Румунії. У листі голови НДМ Костянтина Мацієвича до Голови Директорії УНР Симона Петлюри від 3 жовтня 1923 р. зазначалося, що під час роботи Першої конференції української еміграції у Бухаресті було відкрито монумент загиблим за незалежність України, влаштовано панахиду по гетьманам І. Мазепі і П. Орлику та всіх, хто загинув у боротьбі за волю України. У листі також йшлося про те, що Місія УНР хоче запросити до Румунії відомого громадсько-політичного діяча, соратника С. Петлюри, вченого В’ячеслава Прокоповича для дослідження питання перебування Івана Мазепи у Румунії. За результатами студій передбачалося за кошти місцевої еміграції видати книгу про відомого гетьмана. Проте проект не був реалізований.



Щороку українські емігранти відзначали Свято незалежності України (проголошення Центральною Радою ІV Універсалу). Під час святкових заходів лідери еміграції виступали на актуальні політичні й історичні теми. Святкові заходи відбувалися не лише у румунській столиці, але і в інших місцях перебування емігрантів — в Бакеу, Пітешть, Добруджі тощо.




Джерела:

– Власенко В.М. “Постать гетьмана Івана Мазепи й українська еміграція у Румунії міжвоєнного періоду”.

– Архів Міністерства закордонних справ Румунії

Міхай Емінеску
Інтерференції П’ятниця, 15 Січня 2021

Міхай Емінеску

171 рік тому, 15 січня, народився видатний румунський поет-романтик, публіцист та...

Міхай Емінеску
Митрополит Гаврило (Банулеску-Бодоні)
Інтерференції П’ятниця, 18 Січня 2019

Митрополит Гаврило (Банулеску-Бодоні)

Майбутній митрополит Гаврило (у миру Григорій Бенулеську-Бодоні) народився в 1746...

Митрополит Гаврило (Банулеску-Бодоні)
Барон Георг Льовендаль – буковинський Леонардо да Вінчі
Інтерференції Середа, 11 Листопада 2015

Барон Георг Льовендаль – буковинський Леонардо да Вінчі

Георг Льовендаль був професором, порадником та другом таких видатних...

Барон Георг Льовендаль – буковинський Леонардо да Вінчі
Учитель та збирач фольклору Олекса Бевка
Інтерференції Середа, 04 Листопада 2015

Учитель та збирач фольклору Олекса Бевка

Фольклорист Олекса Бевка народився у 1937 році у селі Поляни, куди й повернувся...

Учитель та збирач фольклору Олекса Бевка
Інтерференції Середа, 28 Жовтня 2015

Український письменник і поет Михайло Небиляк

Сьогодні розповів вам про іншого українського поета й письменника з Румунії,...

Український письменник і поет Михайло Небиляк
Інтерференції Середа, 21 Жовтня 2015

Сильвестр Яричевський

Сьогоднішня рубрика присвячена одному з молодших сучасників Великого Каменяра -...

Сильвестр Яричевський
Інтерференції Середа, 14 Жовтня 2015

Буковинець Євген Максимович

Місто Чернівці має багато визначних місць, пов'язаних з конкретними подіями, а...

Буковинець Євген Максимович
Інтерференції Середа, 07 Жовтня 2015

Мовознавець Іван Лоб’юк

Іван Лобюк автор восьми книг у галузі мовознавства, автор понад ста студій та...

Мовознавець Іван Лоб’юк

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company