ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Життя на страусиній фермі

Перші страуси, вирощені на фермах у Румунії, з’явилися після 2000 року. Африканський страус, який добре пристосувався до румунських умов...

Фото: pixabay.com
Фото: pixabay.com

і , 23.12.2025, 06:47

Перші страуси, вирощені на фермах у Румунії, з’явилися після 2000 року. Африканський страус, який добре пристосувався до румунських умов, однаково легко переносить і спеку, і зиму з температурами до мінус 20 градусів, а також полюбляє «купатися» в снігу. Середня тривалість його життя становить близько 70 років, з яких приблизно 50 років він залишається фертильним.

Страуси невибагливі до їжі, однак їхній раціон має бути збалансованим і зазвичай складається на 80 відсотків з люцерни — влітку зеленої, а взимку сухої, подрібненої на люцерновому млині, а також із суміші зернових культур (кукурудза, пшениця, овес, соєвий і соняшниковий шрот) та, звісно, кальцію.

У віці одного року страус важить близько 120 кілограмів, з яких приблизно 30–45 кілограмів становить м’язова маса. Самки відкладають у середньому одне яйце раз на два дні, тобто від 40 до 60 яєць за сезон. Яйце страуса важить від 1200 до 2000 грамів, що еквівалентно 24 курячим яйцям, водночас воно має дуже низький рівень холестерину.

Нова страусина ферма з’явилася кілька років тому на околиці села Ізвоареле в повіті Мегедінць. Її власниками є Адріана та Габріель Брезой — молоде подружжя, яке вирішило відмовитися від міського життя і повернутися в село. Після ґрунтовного вивчення питання вони зупинилися на розведенні страусів і досягли в цьому значного успіху, працюючи в дружній та невимушеній атмосфері.

Адріана Брезой з гумором розповіла про взаємини між людиною і страусами, які вона вибудувала, починаючи з головного самця: «Він дуже дружній, я його так навчила, як і всіх інших — брати їжу з рук. У кожного є ім’я: Гігелюш, Джонні, Сюзі, лише одному я ще не підібрала відповідного, але обов’язково знайду. Загалом самки набагато покірніші за самців, самці трохи агресивніші, але ми поступово порозумілися. Я їх дуже люблю, і вони мене теж. Самці більш скептичні, бо сильно захищають свою сім’ю».

Про те, чому вони відмовилися від міського життя, повернулися додому і як відійшли від початкової ідеї розводити курей, обравши страусів як найкраще рішення, Адріана Брезой розповіла так: «Спочатку ми залишили життя у великому місті і певний час жили в Тімішоарі. Після завершення навчання ми задумалися, що можемо зробити, аби переїхати в село і позбутися скупченості та всієї міської метушні. Ми багато досліджували, читали, відвідували великі ферми і так дійшли до рішення започаткувати цей бізнес. Ми зробили це з пристрасті. Тут значно спокійніше, ніж у місті. Приїжджаєш зранку на ферму — і навколо тиша».

Починали вони з придбання кількох страусят, і несподіванки не забарилися, тож процес навчання та адаптації до нової діяльності тривав доти, доки вони повністю не зрозуміли потреби цих птахів. Габріель Брезой зазначив: «Сьогодні ми маємо шість дорослих сімей, тобто 18 птахів, а також 25 страусят віком від двох до трьох місяців. Ми залишили їх собі, щоб виростити й сформувати з них нові сім’ї».

Адріана Брезой додала: «Страуса не можна утримувати в тісному просторі, адже це дуже великий птах, якому потрібно багато руху. Він багато бігає і зазвичай не любить замкнених просторів. Недарма кажуть, що страус — це “курка із золотим яйцем”. Це великий африканський птах, який дуже добре прижився в Румунії».

Також подружжя розповіло, що єдиною проблемою взимку є зменшення кількості яєць. Водночас вони планують розширювати бізнес і продавати не лише яйця та страусят, а й м’ясо, яке дедалі частіше замовляють ресторани. Габріель Брезой пояснив: «Наразі ми отримуємо прибуток від продажу яєць і страусят, а в майбутньому плануємо вирощувати птахів і для забою. З Ізвоареле страусині яйця потрапили до Клужа, в Бігор, а через знайомих нашу продукцію спробували й у Німеччині — вони залишилися дуже задоволені. Яйця страуса містять більше білка, мають вищу якість, ніж курячі, легше перетравлюються і містять омега та багато інших корисних поживних речовин. М’ясо також дуже популярне: воно корисне для здоров’я, містить омега-3, омега-6 і омега-9, трохи нагадує яловичину, але має значно менше холестерину».

Попит на страусине м’ясо на національному рівні зростає, хоча найбільший інтерес до нього спостерігається за кордоном. Багато споживачів уже відкрили для себе його переваги, а деякі фермери навіть почали замінювати свиней на страусів, яких значно легше вирощувати. Це м’ясо є відносно доступним за ціною, багатим на омега-3, омега-6, омега-9 та вітамін Е.

Гітара Smart
Неповторна Румунія Вівторок, 16 Грудня 2025

Гітара Smart

Походження фабрики „Hora” в Регіні сягає 1951 року, коли майстер Роман Боянчук...

Гітара Smart
Фонд
Неповторна Румунія Вівторок, 09 Грудня 2025

Фонд «Каля Вікторієй» – або поширення культури для всіх!

У Румунії гуманітарні професії або професії у сфері культури багато хто сприймав...

Фонд «Каля Вікторієй» – або поширення культури для всіх!
фото: CFR Călători
Неповторна Румунія Вівторок, 02 Грудня 2025

Легенда потяга “Ţuicarul”

Зараз у Бузеуському повіті найчистіше повітря в країні, адже промислова...

Легенда потяга “Ţuicarul”
Google Romania, da 15 anni accanto ai romeni!
Неповторна Румунія Вівторок, 25 Листопада 2025

Google Румунія, 15 років разом з румунами!

Програми для студентів, підприємців, НУО та державного управління, в рамках яких...

Google Румунія, 15 років разом з румунами!
Неповторна Румунія Вівторок, 18 Листопада 2025

Кімоно в Румунії

Вона готувала свою дипломну роботу як дизайнерка одягу в Національному...

Кімоно в Румунії
Неповторна Румунія Вівторок, 11 Листопада 2025

Міжнародний фестиваль «Меридіан» оживляє культурні центри країни

Цієї осені фестиваль сучасної музики «Меридіан» відзначив своє 20-річчя....

Міжнародний фестиваль «Меридіан» оживляє культурні центри країни
Неповторна Румунія Вівторок, 04 Листопада 2025

Театральний клуб

Статистика в Румунії показує, що люди ходять до театру щонайменше раз на рік, а...

Театральний клуб
Неповторна Румунія Вівторок, 28 Жовтня 2025

Як стати ралійним пілотом?

Румунський автоспорт може похвалитися рекордами, які важко перевершити,...

Як стати ралійним пілотом?

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company