Історії, що надихають

У суботу, 21 березня, відбулася чергова зустріч «Клубу української малечі», який діє при Клузькій філії СУРу.

Христина Штірбець, 26.03.2026, 09:00

У суботу, 21 березня, відбулася чергова зустріч «Клубу української малечі», який діє при Клузькій філії Союзу українців Румунії. Тема зустрічі була присвячена найвідомішим жінкам давньої та сучасної України, які прославилися своєю сміливістю, талантом і наполегливістю.

Ця тема була обрана тому, що місяць березень традиційно асоціюється з жінками, оскільки саме на цей місяць припадає 8 Березня – Міжнародний жіночий день, свято весни, краси та вшанування жіноцтва, коли відзначаються досягнення жінок та привертається увагу до питань рівності прав.

Захід пройшов у теплій і дружній атмосфері, під керівництвом Людмили Дорош, головної редакторки дитячого журналу «Дзвоник», який виходить за фінансової підтримки СУРу, та засновниці «Клубу української малечі» у Клуж-Напоці. Людмила Дорош подає деталі: «Дотепер подібного заходу не було і я подумала, що дітям було би і цікаво, і корисно почути про те, що не тільки чоловіки керували, як в минулому, так і в теперішньому, українською державою, а ще з давніх часів і жінки відігравали неабияку роль як в державі, так і в суспільстві і зробили чимало корисного для історії України. Ми говорили про княгиню Ольгу, яка була видатною правителькою Київської Русі. Ми розповіли дітям, чим вона відзначилася і чим увійшла в історію.

Продовжили прикладом Роксолани – українки, яка була взята в полон і потім, вже в Османській імперії, вона стала, можна сказати, радницею султана. Історики кажуть, що вона мала чималий вплив на рішення султана та що завдяки їй він змінив навіть деякі закони. Її ім’я означало, що вона походить з українських земель. І всі, які згадували про неї – іноземні посли, і всі, хто говорив в Туреччині про Роксолану, вони в першу чергу цим ім’ям підкреслювали те, що вона є українкою.

Далі ми говорили про Марусю Чурай – дівчину, яка жила кілька століть тому і завдяки своєму таланту співати, а кажуть, що у неї був такий голос, що коли вона почала співати – затихали всі й були заворожені її гарним голосом, вона ще й мала талант складати пісні. У неї була така здатність: подивитися на гарне небо, на річку, на сонце – і рядок до рядка в неї складався й виходила гарні пісня. Історики кажуть, що деякі пісні дійши і до наших часів, як зокрема пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Кажуть, що це пісня була складена саме нею. Ми дітям запропонували послухати сучасний варіант цієї давньої пісні. Дітям дуже сподобалася ця пісня.

Ми ще поговорили про Лесю Українку, яка відома всьому світу, можна без перебільшення це сказати, яка є прикладом того, що, незважаючи на хворобу, незважаючи на якісь перешкоди, людина, якщо не здається, може досягти багато чого.

Наступна постать у нашій розповіді була Соломія Крушельницька, яка була українкою, але вона виїхала за кордон й жила там, і завдяки своєму чудовому голосу вона брала участь у виставах, вона співала, знімала фільми, записувала свої пісні та вона стала завдяки своєму унікальному таланту відома всьому світу.

Ми згадали й про Катерину Білокур, художницю-самоучку. Діти дізналися про те, що вона, навіть якщо не ходила до школи, не отримала належної освіти, не вміла малювала за певними техніками, вона все це розвинула в собі сама інтуїтивно. І дуже сильно вона любила малювати квіти. Ми показали дітям деякі репродукції її картин і вони побачили, наскільки це були гарні картини, комплексні, скільки там дрібних деталей було і наскільки вони гарні. Її талант був підкреслений  Пікассо, який сказав, що “якби така художниця жила у нас, у Франції, вона би стала дуже відомою.”

І на завершення нашої теоретичної частини, ми згадали про Ліну Костенко. Це жінка, яка все своє життя дотримувалася певних принципів совісті. Її вважають голосом української совісті. Вона не поступалася своїм принципам і навіть якщо могла би друкуватися в колишньому комуністичному режимі, вона не зрадила собі й своїм ідеалам, своїм принципам, і все одно стала відомою, навіть якщо це сталося пізніше. Зараз Ліною Костенко захоплюються дуже, дуже багато українців, її вірші припадають до серця, без перебільшення можна сказати, кожному, хто любить українське слово. І ми зачитали два вірші Ліни Костенко, щоб діти почули і самі переконалися в тому, як гарно вона пише і як її вірші та її слова торкаються струн душі кожного, хто її слухає».

Другою частиною заходу, як це вже стало традицією, був майстер-клас, на якому діти навчилися малювати по склу. Людмила Дорош уточнює: «Оскільки у першій частині ми згадували про Катерину Білокур, про її творчість, ми запропонували дітям намалювати картину в дуже цікаві техніці – техніка розпису по склу. Був створений не дуже складний мотив, діти малювали на склі півника з калиною та квітами. Дітям дуже сподобався цей процес і всі дуже старанно працювали. І після того, як картина була готова, і старші, й менші діти були просто враженні результатом своєї роботи і були щасливі побачити, яка гарна картина вийшла у них».

Пані Анастасія Шевченко зі своїми донечками Вікторією та Анною також відвідали захід, організований Клузькою філією Союзу українців Румунії. Ось її думка про участь у заході, присвяченому видатним жінкам України: «У грудні 2025 року я зі своєю родиною переїхала з України до міста Клуж Напока. Як на мене, це чарівне місто, яке ідеально підходить для життя з дітьми. Напевно, як і багато хто, в перший час я почувала себе трохи захубленою, але рідну мову ти впізнаєш всюди. Так і я познайомилась з іншими нашими українцями, які наразі тут мешкають, і вони запросили мене до Союзу українців Румунії. Вперше за останній час я відчула себе спокійною, ніби як вдома. 21 березня ми відвідали неймовірний захід, присвячений найвідомішим жінкам давньої та сучасної України. Трохи історії та живе спілкування – це саме те, чого мені не вистачало. Я дуже вдячна за можливість приєднатися до такої чарівної родини в місті Клуж-Напока».

Дев’ятирічній Вікторії Шевченко дуже сподобався захід, проведений у Клузькій філії СУРу: «У суботу ми з мамою відвідали зустріч про відомих жінок давньої та сучасної України. Опісля у нас був майстер-клас, на якому ми кольоровими фарбами на склі намалювали пташку з ягодами та квітами. Було дуже гарно і весело. Після цього я з іншими дітьми їли смаколики та відпочивали. Тут я зустріла нових друзів, з якими мені було дуже весело».