Мистецтво розпису писанок
Музей села «Дімітріє Густі» в Бухаресті, посольство Румунії у Великому Герцогстві Люксембург та Румунський культурний інститут у Брюсселі організовують під час святкування Великодня, з 29 березня по 15 квітня 2026 року, виставку «Мистецтво розпису писанок у Румунії», яка проходить в Лицарській залі замку Віанден у Люксембурзі.
Ана-Марія Кононовіч і Христина Манта, 07.04.2026, 06:39
Музей села «Дімітріє Густі» в Бухаресті, посольство Румунії у Великому Герцогстві Люксембург та Румунський культурний інститут у Брюсселі організовують під час святкування Великодня, з 29 березня по 15 квітня 2026 року, виставку «Мистецтво розпису писанок у Румунії», яка проходить в Лицарській залі замку Віанден у Люксембурзі.
Доктор наук Паула Попою, менеджерка Національного музею села «Дімітріє Густі» в Бухаресті, розповідає про присутність Румунії в Брюсселі: «Це виставка організована у замку Віанден у Люксембурзі, престижному місці не лише європейської культури, але й дуже відвідуваному. Як ми всі знаємо, Люксембург — це інтернаціоналізоване місце з багатьма європейськими інституціями, тому виставку відвідують не лише люксембуржці, а й румуни, які тут перебувають. Це виставка, яка принесла до Люксембургу витонченість та вишуканість писанок, мистецтво – насамперед жіноче, адже писанки розписують переважно жінки, бо їх роблять з нагоди Великодня, тому ми також створили основу, яка породила це мистецтво витонченості та точності, але не можна забувати, що писанка також має ритуальний характер. Це давня традиція, що існувала ще до християнства, яка наповнюється новими значеннями, коли її перейняло християнство».
Мала кількість сучасних ритуалів несуть у собі таку глибину символів, близькість до священного та зв’язок з ритмом предків, як практика розписування великодніх писанок, мистецтво, яке продовжує існувати в різних формах у Центральноєвропейському регіоні. Народне ремесло розпису доведено до художньої та естетичної досконалості та досі активно практикується в деяких районах Румунії і популяризується як частина національної нематеріальної спадщини. Доктор наук Паула Попою, менеджерка Національного музею села «Дімітріє Густі» в Бухаресті додала: «Ми привезли сюди писанки з усіх регіонів країни, де їх розписують, звичайно, перш за все, у нас є писанки з Буковини, де знаходяться найкрасивіші їх варіанти, але також найцікавіші та найдавніші символи. Ми говорили про символіку первісної писанки, ми також говорили на нашій виставці про декоративні мотиви, про інші мотиви, які з’являються в еволюції цього мистецтва, але які не втрачають свого значення. І, звичайно, нам це вдається, бо тут, у замку Віанден, досить часто проводяться виставки за участі музеїв Румунії. Я б сказала, що ми також мали цю надзвичайну можливість поговорити про Румунію та Музей села. Ми привезли з собою те, що називається традиційною румунською культурою, але ми привезли щось більше, ми створили міст між двома культурами, міст між двома народами».
Доктор наук Паула Попою, менеджерка Національного музею села «Дімітріє Густі» в Бухаресті додала: «Окрім 300 писанок, які є з колекцій нашого музею, але також і з приватних колекцій, у нас також є кераміка, ми привезли й текстильні народні вироби, бо ми узгодили декоративний мотив на текстилі, який запозичений на писанці. Ми також зробили виставку трохи дидактичною, не лише антропологічною. Ми пояснили, що означає цей декоративний мотив, який знаходимо на писанці, але не лише на писанках, ми знаходимо його й на інших артефактах. У нас також є деякі різьблені дерев’яні предмети. Загалом, це близько 350 артефактів, але їх так багато, бо йдеться про розписні писанки, і нам потрібно було підійти таким чином, щоб проілюструвати всі райони країни».
Доктор наук Паула Попою, менеджерка Національного музею села «Дімітріє Густі» в Бухаресті нагадала, що виставка, представлена в Люксембурзі, також має дидактичний та інтерактивний характер: «Я зазначила, що виставка також дещо дидактична, бо ми починаємо з крашанки, яке є справжнім ритуальним яйцем, потім з багатьох кольорів, кожен з яких має своє значення, але ми говоримо, зокрема, про техніку розпису бджолиним воском, яка практикується на Буковині і яка також є найскладнішою. Треба зазначити, що в рамках цієї виставки також є майстер-класи з розпису писанок, які проводить наша співробітниця, майстриня Елена Анеч».
На території Румунії існує кілька технік розпису писанок і різноманітні традиційні орнаменти. За технікою розрізняють писанки, виконані воском (традиційні), крашанки, оздоблені в техніці батіку, яйця, пофарбовані природними барвниками (наприклад, лушпинням цибулі), а також яйця, декоровані бісером. Остання є більш сучасною технікою, що передбачає ретельне нанесення кольорового бісеру для створення геометричних або рослинних візерунків. Окрім цього, яйця розписують акриловими фарбами або темперою, а також прикрашають аплікаціями, зокрема рельєфними. Залежно від типу яйця, найчастіше для розпису використовують курячі яйця, проте також оздоблюють яйця гусей, качок і страусів, адже їхній більший розмір дає змогу створювати значно детальніші та складніші орнаменти. Існують також розписані дерев’яні яйця, а в окремих спеціалізованих колекціях можна побачити рідкісні зразки — яйця ему, нанду або навіть скам’янілі яйця.
