Історії з 1974-го року
Клаудія Марія Удреску пропонує курс "недосконалого автобіографічного письма", як вона його називає.
Ана-Марія Кононовіч і Христина Штірбець, 30.07.2024, 08:18
Кожна мить життя приносить із собою щось нове. Іноді щоденна рутина дещо віддаляє нас від того, ким ми є, і ми стаємо інструментами власного творення: відграємо певну роль на роботі, іншу роль вдома, та інші незліченні ролі, в яких ми ризикуємо загубити себе.
Клаудія Марія Удреску, ініціаторка “курсу недосконалого автобіографічного письма”, як вона його називає, пропонує ідею, виходячи з цього, але поки що для тих, хто народився у 74-му році. Йде мова про “Історії з 1974-го”, це її останній проєкт. Як виникла ця ідея? Клаудія Марія Удреску відповідає: «Ідея виникла тому, що я займаюся автобіографічним письмом вже близько трьох років. Автобіографія означає, що ви можете писати про себе, коли вам потрібно представити себе для блогу, для веб-сайту, для певного проєкту, або коли ви стикаєтеся зі змінами професійними чи особистими. Ідея історій 1974-го року походить від того, що це так чи інакше моє покоління, і я знаю, що, принаймні для мене, але впевнена, що й для інших, ці 50 років, які ми святкуємо цього року, є певним чином воротами. Приходить час, коли ми запитуємо себе: “Хто я, що я хочу ще зробити, чого я більше не хочу робити”. Це певним чином ворота, через які ми входимо, і ми відрізняємося від того, ким ми були раніше, що це більше, ніж середній вік, це більше, ніж криза середнього віку. Я запримітила багато запитань: «Яка моя роль, яка моя мета?»
Клаудія Марія Удреску також говорила з нами про цілющу роль писати про себе: «Це дуже допомогло мені в момент переходу, так і виник цей проєкт автобіографічного письма, після якого я побачила, що в момент, коли люди починають писати, можливо, хтось хоче написати книгу, можливо, вам потрібно написати про себе для веб-сайту, який відкрив, тому що ви хочете передати свій досвід іншим. Проблема в тому, що в цей момент виникає відчуття «самозванця», яке каже, а хто ти такий, щоб писати, і хто ти такий, що так багато написано про тебе. І саме тоді нам потрібно писати, тому що в кожного з нас є якась невидима історія, яка стає видимою, коли ми викладаємо її на папір. Ми бачимо першими, і для цього я дуже рекомендую писати ручно. Писати для мене – це автобіографічне письмо, це про ясність і багато творчості, тому що ми відновлюємо зв’язок із собою. Мені дуже подобаються слова італійського філософа Дучіо Деметріо, який написав багато книг про цей процес автобіографічного письма. Він каже, що кожен з нас має всередині себе “lo tessitore”, “его, яке тче історії”, яке тче нашу історію, що знаходиться між минулим, теперішнім і майбутнім. Для мене це осначає насамперед автобіографічне письмо, яке допомагає нам, перш за все, розчистити свій шлях, у тому числі майбутній шлях. Або зрозуміти куди йти далі. І це також допомагає нам мати душевний спокій.»
Я запитала Клаудію Марію Удреску, чи є письмо кращим за розмову, можливо, з другом. Ось, що вона відповіла: «Я завжди рекомендую писати від руки, а письмо, як відомо, має терапевтичний ефект. Я думаю, що це добре, оскільки це підходить кожній людині. На жаль, багато людей приходять і кажуть: “Я більше не пишу, я писав журнал у коледжі та у факультеті, хтось сказав мені в певний момент, що я погано пишу, і я більше не пишу”. І це дуже прикро. Але чудово, коли вони знову починають писати. Я думаю, що писати, а особливо писати від руки, краще, тому що це залишається з тобою. Це момент роздумів, тиші, і це дуже, дуже допомагає. Коли ти розмовляєш, ти можеш відволіктися, це інше. Але той момент, коли ти сидиш наодинці з собою, є щочь виняткове: ти сидиш і пишеш.»
Клаудія Марія Удреску говорила і про свої плани: «Я хочу ми писали наші історії, знайти людей, які відкриті для написання історії про те, ким вони є. Таких людей, як я, як ви, тому що ми живемо у світі, де вже домінує штучний інтелект і той факт, що Chat GBT може написати що завгодно, але, як ми знаємо, ми об’єднуємося через історії, і ми об’єднуємося через мою історію або твою історію, яка резонує з її історією або його історією. Можливо, ми зможемо створити платформу, через яку ми зможемо оприлюднити наші історії.»
Клаудія Марія Удреску розповіла на якому етапі перебуває проєкт “Історії з 1974-го”: «Я думала про структуру і зараз шукаю людей. Я вже знайшла кількох, але я шукаю людей, які готові, перш за все, писати, а потім оприлюднити ці історії. Або просто написати їх, створити ці ворота, щобми пройшли через них разом.»
Ви можете знайти Клаудію Марію Удреску на її курсі “Недосконале автобіографічне письмо”, де, незалежно від того, скільки вам років, ви можете приєднатися і відкрити для себе нові валентності власної особистості, як вона розкривається в письмі. Якщо ви народилися в 1974-му році, приходьте і завершіть цю “історію” про ваше життя, історію з несподіваним кінцем!
