Молдовська Радянська Соціалістична Автономна Республіка
1924 рік був складним для Румунії у відносинах із її великим сусідом і задекларованим ворогом — Радянським Союзом. Збройні дії в Татарбунарі, на півдні Бессарабії (на території сучасної України), організовані Москвою проти румунської державної влади, були явним проявом ворожості.
Стеліу Ламбру і Христина Манта, 08.06.2026, 06:07
Збройні дії в Татарбунарі, на півдні Бессарабії (на території сучасної України), організовані Москвою проти румунської державної влади, були явним проявом ворожості. Після придушення повстання в Татарбунарі, перед Румунією постала ще одна проблема: на лівому березі Дністра з’явилася так звана Молдавська Радянська Соціалістична Автономна Республіка, скорочено МРСАР.
Історик Іон Ксенофонтов, професор Кишинівського університету, наводить кілька аргументів щодо причин створення МРСАР: «У 1924 році, на тлі провалу румунсько-радянської конференції з питання Бессарабії у Відні та розгрому ворожих сил під Татарбунаром, керівництво Радянського Союзу активізувало реалізацію проекту створення постійного осередку напруженості щодо Румунії. Цей осередок мав також на меті просування пролетарської революції на Балканах, що дало поштовх до заснування Молдавської Радянської Соціалістичної Автономної Республіки у складі Української РСР. Молдавська Радянська Соціалістична Автономна Республіка, з центром у Балті, була утворена в 1924 році з політико-пропагандистською метою, щоб мати очевидні приводи для приєднання Бессарабії до Молдавської Радянської Соціалістичної Автономної Республіки та СРСР. З цієї точки зору вважалося доцільним ставитися до румунського населення Автономії, а також до населення Бессарабії як до нації, відмінної від румунської. А обґрунтування в галузі історії, ідеології та радянської політики набули чітких обрисів лише тоді».
Випадок із МРСАР не був поодиноким. Це був лише один із прикладів більш широкої стратегії. Іон Ксенофонтов: «Згідно з меморандумом, підписаним 4 лютого 1924 року в Москві відомими більшовицькими діячами Григорієм Котовським, Павлом Ткаченком, Александром Бадулеску та іншими сімома комуністичними лідерами, адресованому керівництву СРСР, заявлялося, цитую: Молдавська Республіка зможе відігравати ту саму роль політико-пропагандистського чинника, яку відіграє Білоруська Республіка щодо Польщі та Карельська Республіка щодо Фінляндії. Вона зосередить увагу та симпатію населення Бессарабії і створить очевидні приводи для претензій на приєднання Бессарабії до Молдавської Республіки, цитату закінчено. Через два дні, 6 лютого, Міхаїл Фрунзе, на вимогу Сталіна, виступив за включення Молдавської Республіки до складу Української РСР. 25 вересня 1924 року, на тлі подій у Татарбунарі, Політичне бюро Центрального комітету Всесоюзної Комуністичної (більшовицької) партії ухвалило рішення щодо МРСАР».
У рамках внутрішньої радянської адміністративної структури, МРСАР входила до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки: «Хоча українські керівники розглядали створення МРСАР у складі Української РСР, за наполяганням Георгія Цицерина було вирішено, що в акті про створення МРСАР слід зазначити, що її західний кордон є державним кордоном СРСР. Третя сесія Центрального виконавчого комітету України VIII скликання 8 жовтня 1924 року прийняла Постанову про створення МРСАР у складі України. Ця постанова була визнана актом заснування нового етнодержавного утворення. Столицею було визначено місто Балта, населення якого складалося переважно з українців, а в 1929 році столицю було перенесено до Тирасполя».
Створення МРСАР у 1924 році стало моментом зародження радянської молдавської ідентичності: «У 1924–1928 роках, після низки обговорень, вищі партійні органи в Москві та Україні за участю Комуністичної інтернаціонали вирішили визнати румунське населення Придністров’я носієм молдавської мови, відмінної від румунської, сформованої на основі місцевих діалектів. А молдовани вважалися представниками нації, відмінної від румунської, і мали об’єднатися з тими, хто мешкав у Бессарабії. Це рішення ознаменувало розвиток суспільства в МРСАР, а в післявоєнний період — у Бессарабії, що була знову приєднана до СРСР: ці політико-ідеологічні заходи стали частиною політики індігенізації в СРСР, офіційно проголошеної на XX з’їзді в Росії у квітні 1923 року, яка також була натхненна Комуністичним інтернаціоналом. У квітні 1925 року Комуністичний Інтернаціонал видав рекомендацію для комуністичних партій усього світу, щоб вони всіма можливими засобами підтримували національні прагнення молдован, які вважають себе окремим народом від румунів і визнають свою мову самостійною щодо румунської. На цьому я завершую цитату з документа».
Хоча МРСАР проголошувала себе республікою молдавського народу, який радянська пропаганда вважала відмінним від румунського, у ній більшість населення становили українці та росіяни. Іон Ксенофонтов: «Визначення чисельності молдавського населення використовувалося як аргумент на користь утворення цієї адміністративної одиниці. 17 грудня 1926 року відбувся загальний перепис населення Радянського Союзу, за результатами якого загальна чисельність населення МРСАР за офіційними даними, становила понад 570 000 осіб. Кількість молдован становила близько 170.000 осіб, або 30,1% від розподіленого за національністю населення. Українці становили 277 500 осіб, або 48,5 %, росіяни — 48 000 осіб, або 8,55 %, такий самий відсоток припадало на євреїв, а німців — 1,8 %. У 1930-х роках показники природного приросту населення зменшилися через процеси колективізації та індустріалізації, через організований голод, політичні репресії тощо. За даними союзного перепису населення від січня 1939 року, у МРСАР проживало 171 000 або 28,5 % молдован, понад 300 000 або 50,7 % українців, понад 60 000 або 10 % росіян тощо. Іншими словами, ми бачимо, що молдовани, румуни, не становили більшості населення в молдавській автономній одиниці».
У червні 1940 року, коли СРСР анексував Бессарабію та Північну Буковину, МРСАР припинила своє існування. Однак у 1991 році, після розпаду Радянського Союзу, вона знову з’явилася у вигляді Придністров’я, маючи те саме призначення, що й у 1924 році.
