Результати тестування PISA – тривожний сигнал
Румунія, яка посіла передостаннє місце серед країн ЄС за результатами тестів PISA, що реалізується Організацією економічного співробітництва та розвитку, потребує змін.
Коріна Крістя і Христина Штірбець, 09.10.2026, 08:56
Програма PISA, що реалізується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), кожні три роки перевіряє учнів віком приблизно 15 років із десятків країн та економік. Наголос робиться не на відтворенні уроку, а на застосуванні знань з математики, читання та природничих наук у конкретних ситуаціях. Результати є своєрідною діагностикою того, що освітня система здатна закласти в свідомість підлітка у цьому віці: здатність розуміти, застосовувати, міркувати та розв’язувати проблеми. Іншими словами, PISA — це інструмент вимірювання ефективності системи.
Останні тестування відбулися у 2022 та 2025 роках, і результати на рівні Європейського Союзу не були надто обнадійливими. Дані, оприлюднені три роки тому, свідчили, що приблизно 30% учнів ЄС не досягали мінімального рівня з математики, а приблизно 25% — з читання та природничих наук. Оприлюднені цього року у вересні результати PISA 2025 свідчать, що європейська проблема залишається актуальною, особливо у читанні та математиці. Офіційна платформа Європейської комісії наголошує на погіршенні базових компетентностей та необхідності вжиття заходів щодо залучення учнів, навчального середовища та використання технологій.
Стурбована різким погіршенням навчальних результатів, Європейськтй Союз готує відповідні заходи — виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Роксана Минзату у листопаді презентує освітній пакет, розроблений, по суті, для того, щоб допомогти державам-членам змінити цю негативну тенденцію щодо базових компетентностей. Зокрема, Румунія, яка посіла передостаннє місце серед країн ЄС за результатами тестів PISA, потребує змін. Результати показують, що понад половина румунських учнів віком 15 років не досягають базового рівня з математики, а з читання — 48% з них. З природничих наук 46% учнів також не досягають базового рівня.
Вчитель Маріан Сташ, експерт з питань освіти та голова Асоціації «Клуб лідерів третього тисячоліття», пояснює, чому ці тести є важливими:
«PISA — це міжнародний орієнтир; у технічному сенсі це називається бенчмарк (прим. ред. — еталон). Бенчмарк означає, що я дивлюся на статистичні дані, які є актуальними у всьому світі, і порівнюю себе з ними, оскільки я є частиною цього світу. Однак на даний момент ми маємо лише чергове підтвердження негативної тенденції щодо якості шкільної освіти в Румунії, яка рік за роком, або ітерація за ітерацією, підтверджує наше посереднє перебування в останній третині світового рейтингу та на передостанньому місці за результатами в рамках Європейського Союзу. «Звісно, важливими є не оцінки, не рейтинги і не саме місце в рейтингу, адже ми не для того ходимо до школи, щоб добре виступити в PISA, але PISA є наслідком, ефектом дуже, дуже, дуже глибокої причини, яка полягає у фундаментальній невідповідності школи як системи в Румунії реаліям століття».
Це не означає, що в Румунії немає дітей із надзвичайними досягненнями — навпаки, завдяки участі в олімпіадах та інших міжнародних змаганнях румунські діти часто отримують нагороди. Однак результати PISA вказують на подвійну проблему для Румунії: занадто багато дітей, які не досягають базових компетентностей, і занадто мало тих, хто досягає високого рівня. Це означає, що система зазнає невдач одночасно на обох кінцях: їй не вдається ані достатньо ефективно підняти тих, хто відстає, до функціонального рівня, ані широко розвивати досконалість. Ще у 2022 році результати PISA показали безпрецедентне погіршення показників у багатьох системах освіти.
На рівні Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) середній бал з математики знизився майже на 15 балів порівняно з попереднім тестуванням, а з читання — приблизно на 10 балів. Пандемія COVID-19 відіграла свою роль у цій ситуації — школи були закриті, освітній процес порушився, а учні втратили важливі періоди навчання. Однак пандемія не пояснює всього: аналіз ОЕСР показує, що деякі негативні тенденції існували вже до 2020 року. Зокрема, у Румунії, де результати з читання та природничих наук були відносно стабільними в довгостроковій перспективі, а результати з математики у 2022 році виявилися нижчими за показники 2012 та 2015 років.
Висновок полягає в тому, що пандемія лише загострила існуючу проблему, а не створила її. Професор Маріан Сташ уточнює:
«На мій погляд, основна проблема полягає в тому, що 99% — хоча є й відсоток, який починає змінюватися, той 1% — освітня модель Румунії й надалі залишається застряглою у своїй комуністичній парадигмі. Тобто гіперцентралізована з точки зору навчальних програм, з точки зору управління тощо. Чому відбувається те, що відбувається? Система погано спроектована. Друга причина або друга категорія причин пов’язана, наприклад, із абсурдним зростанням феномену репетиторства, величезними соціально-економічними, демографічними розбіжностями та нерівностями, а також нерівномірним розподілом ресурсів у різних середовищах — міських, малих міських, сільських тощо. На мій погляд, якби ви запитали мене: А як же зробити інакше?», то два найважливіші заходи були б такими: перший — зсередини, через перепроектування та структурну трансформацію школи як системи; другий — трансформація адміністративно-територіальної архітектури Румунії. Неможливо, щоб Румунія XXI століття ефективно функціонувала на всіх рівнях з адміністративно-територіальною картою, створеною 50 років тому. Як вона може залишатися актуальною та давати хороші результати в економіці, охороні здоров’я, освіті, інфраструктурі тощо? Ми живемо у 2026 році, у XXI столітті».
Міністерство освіти Румунії визначає серед пріоритетів безперервний професійний розвиток вчителів, зосереджуючись на ефективній практиці в класі та на перевірці того, як підготовка перетворюється на реальні зміни у викладанні. Водночас збільшення ресурсів для шкіл, які мають найбільші проблеми, розгляд сільської місцевості як стратегічного пріоритету, а також зменшення наголосу на запам’ятовуванні на користь застосування знань також могли б змінити ситуацію на краще.
