Кібершахрайство за один клік
Інтернет-шахрайство стає дедалі витонченішим і може торкнутися кожного. Від фальшивих повідомлень і оманливих посилань до крадіжки персональних даних - небезпека набагато ближча, ніж здається.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 19.06.2026, 14:27
За останні роки онлайн-банкінг став невід’ємною частиною нашого життя. Ми оплачуємо рахунки зі смартфона, переказуємо гроші за лічені секунди та перевіряємо баланс рахунку, де б ми не перебували. Однак ця зручність супроводжується ризиком: кіберзлочинці постійно намагаються отримати доступ до банківських даних, паролів або кодів автентифікації, щоб викрасти гроші чи особисту інформацію. Від фальшивих повідомлень і оманливих посилань до крадіжки персональних даних – небезпеки значно ближчі, ніж може здаватися. Наприклад, 11% інтернет-користувачів у Німеччині стали жертвами кіберзлочинності протягом останнього року, як свідчить «Монітор кібербезпеки 2026», нещодавно опублікований німецькими органами з попередження злочинності.
З часткою 22% шахрайство, пов’язане з онлайн-покупками, є найпоширенішою категорією злочинів, про які повідомляють жертви. Далі йдуть несанкціонований доступ до онлайн-акаунтів (14% постраждалих), шахрайство, пов’язане з онлайн-банкінгом (13%), а також майже на тому ж рівні – фішингові атаки, за допомогою яких злочинці намагаються отримати паролі, банківські дані та іншу конфіденційну інформацію через підроблені платформи або повідомлення. Показники відрізняються залежно від країни, однак ситуація в Німеччині відображає загальну тенденцію.
Сільвіу Стахіє, фахівець із кібербезпеки у великій румунській компанії, що забезпечує захист інформаційних систем, зазначає:
«Фінансові дані загалом вважаються дуже чутливими, але головна проблема полягає в тому, що користувачі мобільних телефонів, як правило, не вважають ці дані достатньо важливими. Вони ставляться до них дещо легковажно, про що знають зловмисники і будують свої повідомлення та кампанії саме на цій філософії – що люди не надто дбають про свої фінансові дані. Часто ми навіть бачимо, що більшість атак, з якими ми стикаємося у повсякденному житті, незалежно від того, яке повідомлення стоїть за такою кампанією, здебільшого зводяться до викрадення фінансової інформації. У більшості випадків дуже легко переконати потенційну жертву добровільно надати ці дані. Можна зламати пристрої, зламати мережі, але набагато простіше зламати людину, яка користується цим пристроєм».
Саме тому зловмисники найчастіше не зламують банківські системи, а використовують довіру та неуважність користувачів. Поясненням успішності таких схем є те, що, попри поширеність проблеми, ризики цифрового середовища часто недооцінюються, а більшість людей вважає ймовірність стати жертвою кіберзлочинності низькою або навіть нульовою.
Влад Ніколаєску з Управління фінансового нагляду, фахівець із фінансової освіти, перелічує кілька ознак, на які варто звертати увагу:
«Якщо пропозиція занадто хороша, щоб бути правдивою, якщо гарантуються певні виграші, якщо пропонують різні призи в конкурсах, у яких ми навіть не брали участі, або якщо висуваються вимоги щодо оплати незвичними методами – наприклад, через криптовалюту, Western Union чи подарункові картки. Або якщо до нас звертається хтось від імені органів влади – це також може бути “червоним прапорцем”, дуже яскравим сигналом, що має викликати підозру. Наведу лише один приклад: Управління фінансового нагляду не звертається до громадян із пропозиціями щодо інвестицій чи інвестиційних платформ».
Це лише частина сигналів, які мають викликати настороженість, – пояснює Влад Ніколаєску. Він також нагадує, що не слід зберігати дані карток на невідомих сайтах, а для онлайн-покупок варто використовувати віртуальні картки, щоб відокремити основний баланс від коштів, призначених для окремих транзакцій. Щоб бути переконливішими, шахраї часто апелюють до терміновості, страху, цікавості або обіцянки винагороди. У стані стресу або поспіху навіть досвідчені користувачі можуть припускатися помилок. Окрім уважності та критичного аналізу, ризики можна зменшити й за допомогою технічних рішень.
Сільвіу Стахіє наголосив:
«Існуючі на даний момент засоби безпеки допоможуть нам бути в курсі, коли ми, наприклад, отримуємо небезпечні повідомлення. Ми отримаємо попередження від відповідного додатка: “Увага! Це небезпечне повідомлення. Посилання, яке ви збираєтеся відкрити, є небезпечним”. Існують функції блокування дзвінків з телефонів, про які вже відомо, що вони залучені до шахрайських кампаній. Є інструменти, які дозволяють нам безпечно підключатися до певних веб-сайтів. Наведу дуже простий приклад – ми перебуваємо десь за кордоном, підключилися до бездротової мережі, до публічного Wi-Fi, і тоді використовуємо рішення типу VPN, щоб безпечно підключитися до відповідних ресурсів. Потрібно лише ними користуватися, інструменти є, двофакторна автентифікація – надзвичайно ефективний інструмент, особливо коли йдеться про банківські та фінансові застосунки, і ми завжди рекомендуємо використовувати її всюди, де це можливо».
У постійно мінливому цифровому середовищі, зазначають фахівці, пильність залишається найважливішим елементом безпеки.
