Помер отець Іван Піцура, колишній вікарій Українського Православного Вікаріату Румунії
Відхід у вічність 11 вересня 2026 року отця Івана Піцури, колишнього генерального вікарія Українського Православного Вікаріату Румунії, є великою втратою для всієї української громади та релігійної спільноти Румунії.
Христина Штірбець, 17.09.2026, 07:00
Відхід у вічність 11 вересня 2026 року отця Івана Піцури, колишнього генерального вікарія Українського Православного Вікаріату Румунії, є великою втратою для всієї української громади та релігійної спільноти Румунії.
Отець Іван Піцура був похований 14 вересня 2026 року в церкві Монастиря «Різдво Святого Івана Хрестителя» в Рускові-Облаз, у храмі, заснованому самим покійним священником. На похоронній службі були присутні сотні вірян — румунів та українців, які залишили слова пам’яті та вдячності у книзі співчуття.
На знак високої поваги на похоронній службі отця Івана Піцури, поряд із українськими та румунськими священниками з Марамуреського повіту, була присутня також делегація від Румунської Патріархії, на чолі з патріаршим вікарієм, єпископом Варлаамом Плоєштянул.
Про похоронну службу детально розповідає отець Іван Юрча, нинішній настоятель Української Православної Церкви в Рускові, де отець Іван Піцура служив протягом 47 років: «Похоронну службу за отця Івана Піцуру відправив патріарший вікарій, єпископ Варлаам Плоєштянул разом із отцем Маріусом Лауруком, нинішнім вікарієм Українського православного вікаріату в Румунії, отцем Ніколаєм Лауруком, почесним вікарієм, а також десятками українських і румунських священників. Сотні вірян були присутні на похорони отця Івана на знак вдячності за його наставництво, що свідчило про глибокий вплив, який він справив на душі тих, кого пастирствував. З сумом у серці вони попрощалися зі своїм духовним пастирем, якого дуже любили й цінували.
Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїль надіслав лист-співчуття, що зачитав єпископ Варлаам Плоєштянул, під назвою: «Вікарій Іван Піцура (1947–2026) — працьовитий і мудрий український священник-місіонер». У своєму слові Патріарх Даниїль згадав про багату пастирську, місіонерську та культурну діяльність вікарія Івана Піцури для української православної громади Румунії, а також про стійкість отця у всій його пастирській діяльності, як у парафії Рускова, так і в рамках Українського Православного Вікаріату в Румунії, під час служіння якого було засновано три монастирі та десять парафій.
Нинішній вікарій Маріус Лаурук підкреслив, що вся діяльність покійного отця Івана Піцури була спрямована на збереження православної віри та ідентичності української громади. Також почесний вікарій отець Микола Лаурук у своєму виступі підкреслив видатну діяльність колишнього вікарія отця Івана Піцури, зважаючи на те, що вони разом працювали протягом 40 років на чолі Вікаріату.
На завершення я, як настоятель Української Православної Парафії в Рускові, зачитав прощі, в яких отець Іван Піцура, символічно, попросив пробачення у своєї родини, близьких, а також у всіх присутніх на похоронній службі. Також я висловив щирі співчуття скорботній родині: дружині священника Елеонорі-Віоріці, дочкам Марії та Вірджинії, онучці Мадаліні-Марії та зятю Адріану, а також православним вірянам села Русково.»
Для священника Івана Юрчі, отець Іван Піцура був справжнім наставником і взірцем для наслідування: «Я та моя сімʼя дуже вдячні отцю Івану Піцурі за всі його добрі вчинки. По перше, він дав мені благословення, щоб навчати у богословіі. По друге, отець Іван Піцура мав довірʼя іменувати мене наставником парафії Бистрий, коли мені було лише 25 років. Найвелику честь, яку дав мені отець Іван, є та, що він дав мені благословіння, щоб брати участь у конкурсі й стати священником в парафії Рускова, там де він працював 47 років свого життя. Разом із парафією, отець Іван залишив мені велику відповідальність закінчити роботу над новою церквою. А найголовніше для всіх священників є те, що отець Іван був добрим прикладом у богослужінні, у поведінці та у духовні місії. Саме тому десятки священників з Марамуреша та від Румунської Патріархії та сотні вірників прийшли прощатися з ним. Хай прийме його Бог у Своє царство небесне!»
Преподобний отець Іван Піцура відзначився багатою та плідною пастирсько-місіонерською, культурно-освітньою, громадською та соціально-благодійною діяльністю.
Навчання та богословська підготовка отця Івана Піцури.
Отець Іван Піцура народився 1 лютого 1947 року в сім’ї працьовитих і віруючих батьків Василя та Марії в селі Крачунешть Марамуреського повіту. У період 1963–1968 роках він навчався та закінчив Православну богословську семінарію в місті Клуж-Напока, а в 1972 році отримав ступінь бакалавра богослов’я в Теологічному інституті університетського рівня в місті Сібіу.
Пастирсько-місіонерська діяльність отця Івана Піцури
21 липня 1968 року молодий богослов одружився з Елеонорою Віорікою Сервадою, а того ж року був висвячений на священника для православної парафії Вилень, що входить до складу Румунського Православного Протопопіату Сігету-Мармацієй, де служив до 1974 року. Під час служіння у Вилень він провів капітальний ремонт церкви та парафіяльного будинку, після чого у 1974 році церква була освячена.
У 1974 році його перевели до Української Православної Парафії Рускова, яку він опікував протягом 47 років, аж до серпня 2021 року, коли вийшов на пенсію. У цій парафії він здійснив численні будівельні та ремонтні роботи. У 1981 році він збудував парафіяльний будинок і провів капітальний ремонт церкви, яка була освячена у 1979 році. У 2002 році він збудував літній вівтар парафіяльної церкви в Рускові.
У період з 1992 по 1998 роки він координував будівництво Монастиря «Різдво Святого Івана Хрестителя» в Рускові-Облаз, а в 2015 році розпочав будівництво нової парафіяльної церкви «Святого Ієрарха Миколая та Святого Пророка Іллі» у Рускові-Центрі.
Крім того, як священник парафії Рускова, він надавав фінансову підтримку вірянам Українського Православного Протопопіату в Лугожі, Педагогічному ліцею імені «Тараса Шевченка» у Сігету-Мармацієй, а також іншим парафіям країни та нужденним сім’ям, щоразу, коли до нього зверталися по допомогу.
Генеральний вікарій Українського Православного Вікаріату Румунії
У період 1978–1990 роках обіймав посаду протопопа Українського Православного Координаційного Протопопіату, а з березня 1990 року був призначений генеральним вікарієм Українського Православного Вікаріату Румунії після його відновлення, яким керував із великою вірою, гідністю, відповідальністю та відданістю протягом 31 року.
За час його тривалого служіння на посаді генерального вікарія було засновано три українські монастирі, з яких два — чоловічі та один — жіночий. Було засновано десять нових парафій, збудовано сімнадцять нових церков, дванадцять парафіяльних будинків, а також три монастирські будинки для трьох монастирів у складі Вікаріату.
Культурно-освітня та соціально-благодійна діяльність отця Івана Піцури
Як вікарій отець Іван Піцура докладав постійних зусиль, щоб уроки православного релігійного виховання в населених пунктах, де проживають українські громади, проводилися українською мовою. Він входив до складу комісій з атестації вчителів релігії, спеціально організованих Марамуреським повітовим шкільним інспекторатом для вчителів, які викладали українською мовою. Крім того, він підтримував численних молодих людей у їхньому прагненні здобути богословську освіту як у Румунії, так і в Україні.
Отець Іван Піцура також відзначився багатою культурною та публіцистичною діяльністю. Він підтримував видання журналу «Благовісник» Українського Православного Вікаріату в Румунії, будучи його першим головним редактором у 2006–2011 роках. Він публікував різні статті в українських виданнях СУРу, таких як «Український вісник» та «Вільне слово». Був видатним членом Союзу українців Румунії ще з перших років існування організації. Він входив до складу Ради СУРу на початку діяльності Союзу та обіймав посаду першого віце-президента СУРу протягом трьох каденцій.
Координував видання «Молитовник» українською мовою у 1975 році та редагував настінний календар українською мовою у період з 1975 по 2020 рік. Крім того, підтримував використання української мови в богослужінні, видаючи численні богослужбові та молитовні книги для потреб вірян Вікаріату.
Нагороди, отримані отцем Іваном Піцурою
Його діяльність була відзначена та високо оцінена шляхом поступового присвоєння церковних звань: іконома у 1978 році, а потім іконома-ставрофора у 1979 році від архієпископа Вадулуй, Фелякулуй і Клужулуй Теофіла. У 1999 році колишній Патріарх Теоктист нагородив його Орденом Патріаршого Хреста. Отець Іван отримав ще низку патріарших орденів та нагород. У 2014 році йому було присвоєно Орден «Святих мучеників Бринковянів», у 2017 році — Орден «Святого Іоанна Златоуста», а в 2018 році — Орден Патріаршого Хреста (встановлений у 2008 році), найвища нагорода Румунської Патріархії. Крім того, у 2018 році, з нагоди освячення вівтаря Національного собору, йому були вручені Диплом та Медаль освячення Собору «Спасіння нації». 19 вересня 2021 року його було нагороджено Орденом «Святого апостола Андрія», а у 2023 році він отримав Диплом та пам’ятну медаль «Рік вшанування душпастирської опіки над людьми похилого віку».
Зазначимо, що отець Іван Піцура неодноразово давав інтерв’ю українській редакції ВСРР з різних нагод. Висловлюємо щирі співчуття скорботній родині, близьким, громаді села Рускова та всім, хто його знав і цінував. Нехай його душа спочиває в мирі!
