Нагородження Мірчі Кертереску в Інституті Сервантеса в Бухаресті
В Інституті Сервантеса в Бухаресті відбулася подія особливої важливості: церемонія відзначення Мірчі Кертереску, найвідомішого сучасного румунського письменника в іспаномовному середовищі.
Corina Sabău, 19.08.2023, 06:03
В Інституті Сервантеса в Бухаресті відбулася подія особливої важливості: церемонія відзначення Мірчі Кертереску, найвідомішого сучасного румунського письменника в іспаномовному середовищі. Подія була приурочена врученню Премії FIL за літературу романськими мовами за 2022 рік в рамках найбільшого іспаномовного ярмарку – Міжнародного книжкового ярмарку в Гвадалахарі (FIL) – письменнику Мірчі Кертереску. У заході, організованому FIL Гвадалахара і проведеному в Інституті Сервантеса в Бухаресті, взяли участь журналісти, літератори, а також віддані читачі румунського письменника.
Дульче Марія Зуніга, директорка премії FIL Гвадалахара з літератури романськими мовами, Кармен Мушат, директорка журналу Observator Cultural, та Оана Фотаке Дубелару, літературознавець, говорили про книгу Мірчі Кертереску, іспанська версія якої належить перекладачці Маріані Очоа де Ерібе та видана у мадридському видавництві Impedimenta. Багатогранний письменник з максималістським стилем, повністю в традиціях універсальної літератури, який ставить перед читачами по всьому світу мрійливі та екзистенційні питання, з інтегративним, творчим і сліпучим твором, що поєднує фантастичні та реалістичні елементи, спекулятивну фантастику, що досліджує конструювання ідентичності, починаючи з лімінального та периферійного простору до європейського ландшафту. Саме так обґрунтувало журі премії FIL 2022 свій вибір на користь Мірчі Кертереску, обравши румунського письменника з-поміж вісімдесяти номінантів. Премія FIL з літератури романськими мовами є найвищою нагородою Міжнародного книжкового ярмарку в Гвадалахарі та нагороджує за літературну творчість протягом усього життя.
Кармен Мушат розповіла про свій досвід роботи в міжнародному журі Премії FIL з літератури романськими мовами та про актуальність творчості Мірчі Кертереску: Родина романських мов дуже сильна, і непросто визначитися з вибором, коли йдеться про провідних письменників з Франції, Італії, Іспанії, фактично з усіх романських країн Європи і, звичайно, з Латинської Америки. Тож той факт, що Румунія двічі була обрана на здобуття премії FIL – через своїх представників, Нормана Маню у 2016 році та Мірчі Кертереску у 2022 році – я думаю, багато говорить про цінність румунської літератури та інтерес до неї, який виявляють люди з різних куточків світу. Мірча Кертереску справедливо вважається одним із найвидатніших прозаїків світу. На мою думку, Мірча Кертереску – поет, який переосмислив румунську поезію. Після його збірок Маяки, вітрини, фотографії (1980) та Левант (1990) вже неможливо писати так, як писали в румунській літературі раніше. Він змінив поетичну мову, він також змінив поетичну формулу. В румунській літературі, я думаю, є лише чотири поети, які зробили це до нього. Тому я рада, що журі Премії FIL зупинилося на Мірчі Кертереску, тому що через нього, через його особливу творчість, вікно в румунську літературу знову відкривається, і я думаю, з великою користю для всіх румунських письменників.
Коли Мірча Кертереску отримував премію FIL у листопаді 2022 року в Гвадалахарі, він говорив про поезію та поетів: Ми не можемо уявити більш відсутньої присутності, ми не можемо уявити більш драматичної долі сьогодні, ніж доля поета, який вирішив присвятити все своє життя мистецтву. (…) Я ніколи не був кимось іншим, окрім поета… Поезія просвітлювала все моє життя. Навіть мої романи – це, по суті, поеми. Я завжди писав поезію як форму свободи, солідарності, співчуття до всіх людей. Я писав проти воєн і дискримінації всіх можливих видів. В Інституті Сервантеса Мірча Кертереску розповів про своє захоплення латиноамериканською літературою та загалом світом: Мене підкорив цей світ, який я вважаю дуже близьким для румунів, тому що румуни, безсумнівно, схожі на латиноамериканців. Перш за все, вони, очевидно, схожі за мовою, але вони також схожі за історією. У нас спільна історія диктатур і, на жаль, однакова прірва між багатими і бідними. І перш за все, ми маємо творчу літературу, я думаю, що це те, що нас найбільше об’єднує. Для нас вибух латиноамериканської літератури в 60-х роках не був такою вже несподіванкою, тому що у нас була традиція фантастичної літератури, яка почалася з Міхая Емінеску, продовжилася Васіле Войкулеску і так далі, дійшовши до деяких наших письменників 60-х років. Тому це було не несподіванкою, а величезною радістю і підтвердженням того, що насправді література, справжня проза, повинна мати зародок поезії, натяк на фантастичне, ауру чудесного. І я відкрив це в творчості Габрієля Гарсія Маркеса, Маріо Варгаса Льйоси, Альфредо Брайса Еченіке, Хуана Рульфо, великого мексиканського письменника Карлоса Фуентеса та багатьох інших надзвичайно важливих письменників. А потім ми старались бути їм схожими. Ми багато чому навчилися у цих авторів і намагалися писати в тому ж дусі, якось залишаючись на рейках, фільтруючи фантазію, фантастику, сюрреалізм цього світу через нашу власну історію, через наше власне сприйняття.
Мірча Кертереску опублікував понад 30 книг, найважливіші з яких – Теодорос, Травесті, Засліплений, Соленоїд, Ностальгія, За що ми кохаємо жінок, Меланхолія, Вірші про любов, Всі, Нічого, Левант. Його твори, перекладені більш ніж на 25 мов, були відзначені престижними нагородами в Румунії та за кордоном: Премія імені Томаса Манна в Німеччині (2018), Премія Форментор в Іспанії (2018), Премія імені Ґреґора фон Реццорі в Італії (2015), державна премія Австрії з європейської літератури (2015), Премія За європейське взаєморозуміння в Лейпцигу (2015), Премія Euskadi de Plata в Іспанії (2014), Гран-премія Міжнародного поетичного фестивалю в Нові-Саді (2013), Премія «Spycher Literaturpreis Leuk» в Швейцарії (2013), міжнародна літературна премія Віленці в Словенії (2011).