ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Нагородження Мірчі Кертереску в Інституті Сервантеса в Бухаресті

В Інституті Сервантеса в Бухаресті відбулася подія особливої важливості: церемонія відзначення Мірчі Кертереску, найвідомішого сучасного румунського письменника в іспаномовному середовищі.

Нагородження Мірчі Кертереску в Інституті Сервантеса в Бухаресті
Нагородження Мірчі Кертереску в Інституті Сервантеса в Бухаресті

, 19.08.2023, 06:03

В Інституті Сервантеса в Бухаресті відбулася подія особливої важливості: церемонія відзначення Мірчі Кертереску, найвідомішого сучасного румунського письменника в іспаномовному середовищі. Подія була приурочена врученню Премії FIL за літературу романськими мовами за 2022 рік в рамках найбільшого іспаномовного ярмарку – Міжнародного книжкового ярмарку в Гвадалахарі (FIL) – письменнику Мірчі Кертереску. У заході, організованому FIL Гвадалахара і проведеному в Інституті Сервантеса в Бухаресті, взяли участь журналісти, літератори, а також віддані читачі румунського письменника.



Дульче Марія Зуніга, директорка премії FIL Гвадалахара з літератури романськими мовами, Кармен Мушат, директорка журналу Observator Cultural, та Оана Фотаке Дубелару, літературознавець, говорили про книгу Мірчі Кертереску, іспанська версія якої належить перекладачці Маріані Очоа де Ерібе та видана у мадридському видавництві Impedimenta. Багатогранний письменник з максималістським стилем, повністю в традиціях універсальної літератури, який ставить перед читачами по всьому світу мрійливі та екзистенційні питання, з інтегративним, творчим і сліпучим твором, що поєднує фантастичні та реалістичні елементи, спекулятивну фантастику, що досліджує конструювання ідентичності, починаючи з лімінального та периферійного простору до європейського ландшафту. Саме так обґрунтувало журі премії FIL 2022 свій вибір на користь Мірчі Кертереску, обравши румунського письменника з-поміж вісімдесяти номінантів. Премія FIL з літератури романськими мовами є найвищою нагородою Міжнародного книжкового ярмарку в Гвадалахарі та нагороджує за літературну творчість протягом усього життя.



Кармен Мушат розповіла про свій досвід роботи в міжнародному журі Премії FIL з літератури романськими мовами та про актуальність творчості Мірчі Кертереску: Родина романських мов дуже сильна, і непросто визначитися з вибором, коли йдеться про провідних письменників з Франції, Італії, Іспанії, фактично з усіх романських країн Європи і, звичайно, з Латинської Америки. Тож той факт, що Румунія двічі була обрана на здобуття премії FIL – через своїх представників, Нормана Маню у 2016 році та Мірчі Кертереску у 2022 році – я думаю, багато говорить про цінність румунської літератури та інтерес до неї, який виявляють люди з різних куточків світу. Мірча Кертереску справедливо вважається одним із найвидатніших прозаїків світу. На мою думку, Мірча Кертереску – поет, який переосмислив румунську поезію. Після його збірок Маяки, вітрини, фотографії (1980) та Левант (1990) вже неможливо писати так, як писали в румунській літературі раніше. Він змінив поетичну мову, він також змінив поетичну формулу. В румунській літературі, я думаю, є лише чотири поети, які зробили це до нього. Тому я рада, що журі Премії FIL зупинилося на Мірчі Кертереску, тому що через нього, через його особливу творчість, вікно в румунську літературу знову відкривається, і я думаю, з великою користю для всіх румунських письменників.



Коли Мірча Кертереску отримував премію FIL у листопаді 2022 року в Гвадалахарі, він говорив про поезію та поетів: Ми не можемо уявити більш відсутньої присутності, ми не можемо уявити більш драматичної долі сьогодні, ніж доля поета, який вирішив присвятити все своє життя мистецтву. (…) Я ніколи не був кимось іншим, окрім поета… Поезія просвітлювала все моє життя. Навіть мої романи – це, по суті, поеми. Я завжди писав поезію як форму свободи, солідарності, співчуття до всіх людей. Я писав проти воєн і дискримінації всіх можливих видів. В Інституті Сервантеса Мірча Кертереску розповів про своє захоплення латиноамериканською літературою та загалом світом: Мене підкорив цей світ, який я вважаю дуже близьким для румунів, тому що румуни, безсумнівно, схожі на латиноамериканців. Перш за все, вони, очевидно, схожі за мовою, але вони також схожі за історією. У нас спільна історія диктатур і, на жаль, однакова прірва між багатими і бідними. І перш за все, ми маємо творчу літературу, я думаю, що це те, що нас найбільше об’єднує. Для нас вибух латиноамериканської літератури в 60-х роках не був такою вже несподіванкою, тому що у нас була традиція фантастичної літератури, яка почалася з Міхая Емінеску, продовжилася Васіле Войкулеску і так далі, дійшовши до деяких наших письменників 60-х років. Тому це було не несподіванкою, а величезною радістю і підтвердженням того, що насправді література, справжня проза, повинна мати зародок поезії, натяк на фантастичне, ауру чудесного. І я відкрив це в творчості Габрієля Гарсія Маркеса, Маріо Варгаса Льйоси, Альфредо Брайса Еченіке, Хуана Рульфо, великого мексиканського письменника Карлоса Фуентеса та багатьох інших надзвичайно важливих письменників. А потім ми старались бути їм схожими. Ми багато чому навчилися у цих авторів і намагалися писати в тому ж дусі, якось залишаючись на рейках, фільтруючи фантазію, фантастику, сюрреалізм цього світу через нашу власну історію, через наше власне сприйняття.



Мірча Кертереску опублікував понад 30 книг, найважливіші з яких – Теодорос, Травесті, Засліплений, Соленоїд, Ностальгія, За що ми кохаємо жінок, Меланхолія, Вірші про любов, Всі, Нічого, Левант. Його твори, перекладені більш ніж на 25 мов, були відзначені престижними нагородами в Румунії та за кордоном: Премія імені Томаса Манна в Німеччині (2018), Премія Форментор в Іспанії (2018), Премія імені Ґреґора фон Реццорі в Італії (2015), державна премія Австрії з європейської літератури (2015), Премія За європейське взаєморозуміння в Лейпцигу (2015), Премія Euskadi de Plata в Іспанії (2014), Гран-премія Міжнародного поетичного фестивалю в Нові-Саді (2013), Премія «Spycher Literaturpreis Leuk» в Швейцарії (2013), міжнародна літературна премія Віленці в Словенії (2011).

Foto: Adi Mărineci
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Foto: fb.com / Vanner Collective
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
sursă foto: facebook Animest
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Il progetto Bestiario - Bene di consumo
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR
Світ культури Субота, 28 Вересня 2024

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»

За роль Думітру у фільмі “На північ” режисера Міхая Мінкана актор Ніко...

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»
Світ культури Субота, 21 Вересня 2024

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

«Горія», повнометражний дебют режисерки Ани-Марії Коменеску, нещодавно вийшов на...

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску
Світ культури Субота, 14 Вересня 2024

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”

Найкращим румунським короткометражним фільмом на Міжнародному фестивалі...

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”
Світ культури Субота, 07 Вересня 2024

Емануель Пирву нагороджений в Каннах

Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву...

Емануель Пирву нагороджений в Каннах

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company