ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Письменниці Габрієлі Адамештяну – 80 років

2 квітня 2022 року виповнилося 80 років Габріелі Адамештяну - винятковій письменниці, яка ще від дебюту стала канонічною письменницею румунської літератури. День народження письменниці відзначили у Національному музеї румунської літератури.

Письменниці Габрієлі Адамештяну – 80 років
Письменниці Габрієлі Адамештяну – 80 років

, 09.07.2022, 04:09

2 квітня 2022 року виповнилося 80 років Габріелі Адамештяну – винятковій письменниці, яка ще від дебюту стала канонічною письменницею румунської літератури. День народження письменниці відзначили у Національному музеї румунської літератури.

Габріела Адамештяну – одна з найвідоміших і найпремійованих письменниць та журналістів Румунії. Стала відомою після виходу її роману «Загублений ранок» (1984), який мав сім видань румунською мовою, був удостоєний премії Спілки письменників Румунії, перекладений багатьма мовами світу та поставлений режисером Кетеліною Бузояну у пам’ятній виставі в бухарестському театрі «Буландра» (1986 р.). Останній роман Габріели Адамештяну «Fontana di Trevi» (2018, видавництво «Поліром») завершує трилогію, розпочату в 1975 році романом «Рівний шлях кожного дня» і продовжений романом «Провізор» (2010 р.). Теж вона є авторкою коротких прозових томів «Подаруй собі день відпустки» (1979) і «Літо-весна» (1989), роману «Зустріч» (2003), публіцистичних томів та «Романтичних років» (спогади, 2014). Видавництво «Поліром» присвятило її авторську серію. Габріела Адамештяну протягом чотирнадцяти років (1991-2005) була головним редактором політичного та соціального тижневика «22», виданого Групою соціального діалогу та ініційованого нею додатка «Культурний Бухарест», який координувала до 2013 рік.dimineata-pierduta-gabriela

На заході, організованому Національним музеєм румунської літератури, про журналістську діяльність Габріели Адамештяну розповіла літературознавець та університетський професор, головний редактор журналу «Культурний спостерігач» Кармен Мушат: «Габріела Адамештяну – одна з основних особистостей незалежної преси після 1989 року. Завдяки її діяльності в журналі «22» та Групи соціального діалогу, Габріела Адамештяну показала, що монжа займатися справжньою журналістику, журналістикою, яка не приховує серйозні проблеми суспільства, але кладе їх на стіл і закликає до дебатів щодо них. На мою думку, така позиція журналістки Габріели Адамештяну здається мені суттєвою для її прози, тому що я не бачу розриву між журналісткою Габріелою Адамештяну та прозаїком Габріелою Адамештяну. Навпаки, я вважаю, що тут йдеться про безперервність, і я впевнена, що проза Габріели Адамештяну скористалася її журналістською діяльністю, так само, як журналістика Габріели була пронизана її профілем прозаїка. Ця надзвичайна курйозність до того, що означає соціальний вимір, повсякденне життя, людська доля в протистоянні з історією, часом, політикою та суспільством, були темами прози Габріели Адамештяну, чи то короткої прози або роману. І я думаю, що цю зустріч журналістики та прози найкраще видно в романі «Роки романтизму». Том, який, окрім автобіографічного матеріалу, черпає свою суть із діяльності головного редактора журналу, людини, яка цікавиться проблемами суспільства. Водночас це том, у якому ми знаходимо все, що означає оповідну структуру, характерну для прози, все, що означає очевидні оповідні процедури та прийоми в прозі Габріели Адамештяну».

Габріела Адамештяну розповіла про контекст, в якому вона стала головним редактором журналу «22»: «Журнал мав цю початкову формулу значною мірою завдяки Стеліану Тенасе, історику та письменнику, першому голові Групи соціального діалогу (GDS), засновнику та головному редактору журналу «22». Я продовжила його роботу і звичайно, багато чого додала. Однак незалежна політична лінія, програма євроінтеграції та проатлантична орієнтація існували з самого початку в журналі «22», з того часу, коли МЗС і керівництво країни їх не розглядали. Влітку 1991 року журнал був у поганому стані, мав дуже низький тираж, тому Група соціального діалогу вирішила провести конкурс проєктів. У ньому взяла участь і Аліна Мунджіу-Піпіді (журналістка, громадська активістка), яка який мала інший план щодо цього журналу, відмінний від успадкованого від Стеліана Танасе. Тоді я також подумала подати проєкт, і мені повідомлено, що я буду головним редактором. Це був вересень 1991 року, коли я стала головним редактором».

На заході, організованому Національним музеєм румунської літератури, Кармен Мушат розповіла, як відкрила для себе літературу Габріели Адамештяну у 80-х роках: «Я відкрила Габріелу Адамештяну як письменницю у 80-х роках, у ті жахливі 80-ті роки, коли я була студенткою, і коли із захопленням всі скриваючись говорили про дві книги: «Найулюбленіший серед землян» Маріна Преди та «Втрачений ранок» Габріели Адамештяну. Були роки, коли книга була контрабандним товаром, якщо у тебе не було стосунків у книгарнях, було важко було роздобути ці книги, черги в книгарнях були величезні, а продавщиці користувалися моментом і продавали ці книги разом із іншими пропагандистськими книгами, яких ніхто не купляв. Про «Втрачений ранок» говорили на різних рівнях суспільства. Говорили на факультеті, говорили в колах письменників, в тому числі в перукарях говорили про книгу Габріели Адамештяну. Говорили про автентичність книги, про те, що це книга, яка фіксує повороти історії та те, що відбувається з людьми в такі часи. Для прозаїка Габріели Адамештяну важливо зрозуміти, як велика історія впливає на маленькі історії, на долі пересічних людей, а також на долі особистостей, які стають жертвами історії, незважаючи на соціальний статус».

Габріела Адамештяну була віце-президентом (2000-2004 рр.) і президентом Румунського ПЕН-центру (2004-2006 рр), членом журі Премії Латинської спілки (2007-2010 рр) і почесним головою першого журі румунської Гонкурівської премії (2012). Була нагороджена орденом кавалера Ордену мистецтв та літератури (2013 р.), присвоєному Міністерством культури Франції. Її книги, які постійно перевидаються, перекладені 16 мовами світу, відомими видавництвами та дуже добре сприйняті національними та міжнародними літературними критиками.

Foto: Adi Mărineci
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Foto: fb.com / Vanner Collective
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
sursă foto: facebook Animest
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Il progetto Bestiario - Bene di consumo
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR
Світ культури Субота, 28 Вересня 2024

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»

За роль Думітру у фільмі “На північ” режисера Міхая Мінкана актор Ніко...

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»
Світ культури Субота, 21 Вересня 2024

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

«Горія», повнометражний дебют режисерки Ани-Марії Коменеску, нещодавно вийшов на...

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску
Світ культури Субота, 14 Вересня 2024

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”

Найкращим румунським короткометражним фільмом на Міжнародному фестивалі...

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”
Світ культури Субота, 07 Вересня 2024

Емануель Пирву нагороджений в Каннах

Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву...

Емануель Пирву нагороджений в Каннах

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company