Великдень у Вишавській Долині

Великдень, Світлий Празник Христового Воскресіння, є одним із найзначніших і найочікуваніших свят року. У Вишавській Долині Марамуреського повіту збереглися гарні великодні звичаї.

Христина Штірбець, 17.04.2017, 20:22

Великдень, Світлий Празник Христового Воскресіння, є одним із найзначніших і найочікуваніших свят року. Відзначення Великодня у різних регіонах Румунії, де проживають українці має свої особливості. Це свято багате на церковно-обрядові й народні звичаї. З ним пов’язано також чимало ритуалів і символів.

У Вишавській Долині Марамуреського повіту зберігаються гарні великодні звичаї, про які розповість дочка цього села, яка живе зараз у Бухаресті, пані Ярослава Колотило, голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії: Дійсно це таке гарне гуцульське село, яке Слава Богу зберігає свої традиції. Крім посвячення шутки (верби), посвячення великодніх кошиків, збереглися і дуже цікаві великодні ігри. Ці ігри здається пов’язані з веснянками дохристиянського періоду, коли всі раділи весні, а потім пристосували ці ігри до великого християнського свята. Всі беруть участь у них: одні граються, а інші дивляться та радіють. Йде мова про такі ігри: Нема краля вдома, Вербове колесо, потім Подоляночка, Ідіть задні, будите передні, Ми голубку спіймали, Я ходжу по торгу а також та чоловічі ігри Оборіг (башта). Це дуже давні та гарні пісні та ігри. Пам’ятаю, коли я ще дитиною була як з нетерпінням чекала покуштувати добрих та смачних посвячених страв: паску, шовдер (шинка), сир, а потім відразу йшла до церкви, щоб гратися різні великодні ігри. Коли виходять люди з церкви починається гра А вербове колесо. Колесо символізує прихід весни та відновлення життя. Дуже приємно бачити, що жителі нашого села так гарно зберігають свої традиції. Бажаю всім багато радості, світла у душі та надії. Христос Воскрес!

Студентка Бухарестського філологічного факультету Кріна Грінь за походженням з Вишавської Долини, також поділиться з нами своїми думками у зв’язку з Великодніми святами: З дитинства пам’ятаю як я й мої друзі завжди з нетерпінням чекали Великдень. Після довгого посту, який нам нагадує про страждання Ісуса Христа настають три дні протягом яких ми граємо в різні ігри. Я завжди вважала себе дуже щасливою людиною тому, що я народилася в українському селі Вишавська Долина де ще зберігаються всі традиції, в тому числі й Великодні. В другій половині кожного дня Великодня молодь села й не тільки збирається коло церкви й грає в різні ігри. Моя улюблена гра А вербове колесо. У цю гру грають тільки дівчата. Ми стаємо в коло і починаємо співати. Наш спів лунає по всьому селі. Люди похилого віку дуже чекають послухати як ми співаємо. Після богослужіння, ми стаємо в коло кружляємо і співаємо неначе відтворюємо якийсь старовинний обряд. Великдень взагалі особливе свято, це час коли всі люди приїжджають до рідного села, щоб разом зі своїми сім’ями віддати хвалу Господу Богу.

Діти та молодь з Вишавської Долини дуже шанують свої звичаї й традиції, в тому числі великодні звичаї. Вони не лише зберігають ці звичаї, але просувають їх з різних нагод, так як сталося нещодавно на конкурсі Історія і традиції українців, який відбувся у місті Сучава. У цьому конкурсі взяли участь й учні школи з Вишавської Долини Молоді гуцули, координовані учителькою історії Марією Папаригою, які крім звичаю вечорниці представили дві великодні ігри А вербове колесо, А зелені огірочки. Ось, що заявила учителька Марія Папарига: Всі з нетерпінням чекають свято Воскресіння, тому що у нашому селі зберігся звичай, щоб протягом всіх трьох днів цього свята приходили біля церкви і брали участь у Великодніх іграх. Головна гра це А вербове колесо. Після святого богослужіння ніхто не йде додому поки не почує та не побачить як дівчата співають й танцюють, тобто виконують цю гру, яка символізує радість, пробудження природи, відновлення життя, любов. Коло – це символ Сонця, нескінченності та вічності.

І діточки українського садочку з села Вишавської Долини, підготовлені вихователькою Нарцисою Греченюк дуже гарно представили українські великодні звичаї на конкурсі Історія і традиції українців. Йде мова про Шуткову неділю (Вербну неділю), про звичай, коли діти ходять за кукуцами (солодощами) на Живний четвер, про те як готується паска та крашанки. Вони також виконали пречасну (релігійну пісню) та Христос Воскрес на слова Леоніда Глібова. Далі пропонуємо вашій увазі їх виступ:

Христос Воскрес!

Радійте, діти,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.