Карашсеверінська філія Союзу українців Румунії

Сьогодні, шановні радіослухачі, розповімо про Карашсеверінську філію Союзу українців Румунії. Гостем нашої передачі є голова цієї філії Іван Лібер, якому виповнилося 87 років.

Христина Штірбець, 15.08.2019, 09:11

Сьогодні, шановні
радіослухачі, розповімо про Карашсеверінську філію Союзу українців
Румунії. Гостем нашої передачі є голова цієї філії Іван Лібер, якому виповнилося 87 років. Вчитель музики, пан Іван Лібер успішно працює й як
керівник хорів, композитор та збирач фольклору. З 1951 року до 2006 року був керівником хору Зелена ліщина, а від 2006 року до сьогодні змішаного хору Голос українців. Він також є автором великої кількості збірок
пісень, серед яких нагадуємо: Зелена ліщина, Антологія
українських пісень, Дзінь-дзелень. Пан Іван Лібер успішно
співробітничав з Іваном Хлантою із Ужгороду, кандидатом філологічних наук,
доктором етнографії, якому допоміг у виданні збірника «Народні пісні українців Банату (Румунія)».

Спочатку пан Іван Лібер
розповість про українців, які прибули до Банату на початку
20-століття із Закарпаття та Галичини, зокрема із районів Хуст, Мукачево і
Міжгір’я: Як відомо, карашсеверінські українці стали новою
меншиною цього краю тільки починаючи від 20-століття, коли значна частина
закарпатських українців переселилась у південно-західну частину Банату, де
створила нові села Копечеле, Зоріле, Корнуцел у Карашсеверінському повіті, та
Кричово й Гусарка (Падурень) у Тіміському повіті. Доказом цього є різні
документи такі як: «Монографія села Копечеле», авторами якої є вчитель Петро
Кімпан та його син, вчитель Іван Кімпан, «Монографія села Зоріле», авторами
якої є Ілля та Елена Лазер. Іншою цінною монографією можна вважати збірник
«Народні пісні українців Банату (Румунія)» Івана Хланти, українського фольклориста з
Ужгороду. Від часу переселення і до сьогодні, українська громада живе і
процвітає разом з іншими меншинами та мажоритарним населенням повіту в доброму
порозумінні.

Значна частина українців
Карашсеверінського повіту згуртована навколо організації Союзу українців
Румунії, основна мета якої полягає у захисті й утвердження етнічної мовної,
культурної і релігійної ідентичності осіб, що належать до української
національної меншини. Далі, пан Іван Лібер розповість про діяльність
Карашсеверінської філії СУР-у: Важлива подія для всіх українців Румунії
є «Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії»,
який відбувається у місті Сігету-Мармацієй. Цю подію Карашсеверінська
організація ніколи не обходила. Карашсеверінські українці це вже 4 або 5-те
покоління перших переселенців, саме тому літом 2018 року ми організували
чотириденну подорож до Закарпатського краю, щоб обізнатися з рідними прадідівськими слідами. Ми відвідали райони Хуст, Мукачево і Міжгір’я, де провели зустрічі та
розмови відносно мети відвідувачів. Минулого року ми організували у місті
Решіца вечорниці, на яких жінки плели рукавиці, светри, капці. Іншими
заняттями організації є спортивні ігри, організовані молоддю, а саме змагання з
футболу, волейболу, тенісу тощо. Цього року організація має на меті
відвідати місто Львів. Важливим заняттям організації є читання українських
творів та участь у Конкурсі декламування української поезії аж до національного
етапу, який організується у місті Сігету-Мармацієй. Жіноча організація, у свою
чергу активує на підставі свого плану. Таким чином Карашсеверінська організація
жінок у минулому році взяла участь у події «Веселка» у місті Сігету-Мармацієй. У
червні представники сурівської організації Корнуцел взяли участь у
позачерговому Конгресі Союзу українців Румунії, який відбувся теж у
Сігету-Мармацієй. Карашсеверінські учні етнічні українці провели екскурсію до
Краю Гацегулуй (Tara Hategului). У жовтні організація Корнуцеле організувала
подію, присвячену українській пісні. У листопаді минулого року хор «Голос
українців» взяв участь у Бухаресті в урочистих заходах, присвячених святкуванню
Дня української мови у Румунії. З цієї нагоди відбувся концерт на якому наш хор
виконав пісню на слова Степана Ткачука та пісню «Мамин рушник». На Міжнародній
конференції «Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи»,
організованій з цієї нагоди я представив роботу «Карашсеверінські
українці зачинателі української меншини у Банаті». Значить усі ці події відомі
українцям Банатського краю і не лише, а це завдяки виступам на концертах та завдяки радіопередачам українською мовою місцевих студій суспільного радіо Тімішоари та Решіци, які кожну нашу подію записують і потім передають у неділю
у певні години, щоб чули і ті, хто не був присутній на цих подіях.

Ми запросили пана Івана Лібера розповісти про плани на майбутнє стосовно його
творчої праці: У мене план щоби вийшли друком дві мої книги «Переможці»
та «Хор зелена ліщина». Це я маю на меті й думаю, що це негайно здійсниться,
тому що чемний редактор Михайло Трайста завзято працює над моїми
рукописами. Мені дуже хочеться, щоб цього року назбирав матеріал для того
щоби наступного року видати ще одну антологію українських пісень.

Українська редакція ВСРР
бажає пану Івану Ліберу міцного здоров’я, успіхів, натхнення та плідної праці в рамках Карашсеверінської сурівської філії.

* Між часом, вийшла друком книга «Переможці» Івана Лібера презентація, якої відбулася на Національній конференції «Періодика Союзу українців Румунії», що пройшла 24-25 липня в Бухаресті.