Трансільванська кішка — на порозі міжнародного визнання
Для породистої кішки, яка бере участь у змаганнях, краса — це не лише те, що бачить суддя. Мова йде про характер та родовід. Цього року трансільванська кішка розпочала свій шлях до міжнародного визнання.
Ана-Марія Кононовіч і Христина Манта, 19.05.2026, 06:20
Для породистої кішки, яка бере участь у змаганнях, краса — це не лише те, що бачить суддя. Мова йде про характер та родовід. Цього року трансільванська кішка розпочала свій шлях до міжнародного визнання. Вона походить з гірських районів Карпат і вирізняється шерстю з відтінками сірого та виразними очима. Її темперамент описують як лагідний та грайливий, що робить її придатною як для сімей, так і для любителів котів, які цінують взаємодію з тваринами.
Адріан Драготе, голова Фенологічної федерації Румунії, пояснив нам: «Це попередній етап визнання, тобто він визнається не в кожній організації. Існують певні процедури, і попередня процедура передбачає представлення на першій виставці породи, яка має бути затверджена. Пізніше, після оцінки суддями, породу приймають, після чого настає період, протягом якого заводчики, як правило, повинні привезти більше екземплярів, щоб показати, як передається та характеристика, яка визначає нову породу».
Ми попросили Адріана Драготу, голову Фенологічної федерації Румунії, розповісти про особливості цієї породи: «Ця трансільванська кішка має забарвлення, яке також називають карпатським, на честь Карпатських гір, оскільки вперше її помітили завдяки природній генетичній мутації, що виникла в районі Карпат, зокрема в Польщі та Угорщині. В Угорщині навіть є кілька заводчиків, які намагалися стабілізувати цю модель. Щоб описати її простіше, це щось на зразок сиамської кішки навпаки; я використовую цю породу для ідентифікації, оскільки вона більш відома. Якщо у сіамської кішки тіло світліше, а кінцівки — темніші (лапки, вушка, хвіст), то у цієї трансільванської карпатської кішки все навпаки: тіло темне, переважно чорне, а кінцівки, хвіст, лапки та маска на мордочці — білі. Це ніби «негативне зображення» сіамської кішки. Однак у неї немає блакитних очей, у неї очі будь-якого іншого кольору, оскільки блакитний колір є типовим для очей без пігменту. У цьому випадку очі мають пігмент, з огляду на переважно чорний колір».
Адріан Драготе високо оцінив пристосовність котів загалом, зазначивши, що кожна кішка зберігає в собі дикий характер: «Усі коти, що живуть на волі, виростають у природних умовах і здатні самостійно забезпечувати себе їжею, на відміну від собак, яким потрібне набагато більше корму. Кіт може харчуватися як комахами, так і дрібними птахами, гризунами, він набагато вправніший мисливець і абсолютно нічого не втратив зі своїх природних рис за роки співіснування з людиною. Отже, будь-яка кішка може харчуватися самостійно, а структура шерсті допомагає їй пережити зиму. Не існує випадків, коли кішки, незважаючи на мінусові температури в 10 чи 20 градусів, замерзають. У них вища температура тіла — зазвичай 38 градусів (ред. за Цельсієм), тому вони набагато краще пристосовані до низьких температур узимку».
Від Адріана Драготе ми також дізналися, що трансільванська кішка — це кішка з приємним характером. Потім нам розповіли про те, на якому етапі ми зараз перебуваємо в плані міжнародного визнання: «Наразі вона проходить два етапи визнання: в організації під назвою World Cat Federation та в одній з організацій в Англії. Також потрібно пройти попередній етап у Міжнародній федерації котів. Все це може зайняти ще десь два-три роки. Румунія, наприклад, у 2014 році сприяла визнанню нової породи — сингапурської кішки, найменшої кішки у світі, яка у дорослому віці важить 2–2,5 кг. Румунія зробила всі кроки для визнання. Цей процес тривав майже три роки, і відтоді порода повністю визнана у всіх організаціях заводчиків у світі».
Нам залишається лише сподіватися, що «Трансільванська кішка» без перешкод пройде наступні етапи. Адже Румунія має дуже хороші показники в цьому питанні, як уже зазначав Адріан Драготе: «У будь-якому разі, румунська фелінологія переживає дуже успішний підйом останніми роками, приблизно з 2023 року. Хоча ми є відносно молодою федерацією, яка існує лише 20 років, я маю на увазі розведення породистих котів, бо домашніх котів ми всі збирали та рятували з вулиць ще з дитинства. Але ми маємо дуже хороші результати з котами, вирощеними в Румунії, для визнаних порід, починаючи з 2023 року ми мали чемпіона світу у Страсбурзі на чемпіонаті світу. 2025 рік приніс нам ще трьох чемпіонів світу — мова йде про котів, народжених і вирощених у Румунії. Лише на Балтійському чемпіонаті було представлено 20 котів із Румунії, 15 із них вийшли у фінал, а 4 навіть виграли змагання. Румунія дедалі краще проявляє себе в цій галузі, у нас скрізь є ентузіасти».
Трансільванська кішка почала брати участь у міжнародних змаганнях, де отримала попереднє визнання. Після завершення процесу затвердження порода буде офіційно внесена до міжнародних реєстрів, що дасть заводчикам можливість реалізовувати тварин відповідно до міжнародних стандартів та продовжувати генетичний розвиток породи.
