Румунська церква об'єднана з Римом, або Греко-католицька церква, була заснована наприкінці XVII століття та на початку XVIII століття, під час дій Австрії спрямоване проти прозелітизму Реформації.
Тенденції у міжнародних відносинах після Другої світової війни були чітко спрямовані на деколонізацію та заохочення колишніх колоній до здобуття незалежності. Так з'явилися рухи національного визволення. Існувала амбіція створити новий, кращий і справедливіший світ.
Нещодавно відбулася презентація книги колишнього посла Республіки Молдова в Румунії та історика Міхая Грібінчі, присвячена молдо-російській війні на Дністрі 1992 року
Початок 1960-х років привів до важливих змін у мисленні та румунській дипломатії. Зменшення радянського впливу призвело до зростання ініціативи соціалістичних сателітних держав самостійно представляти свої інтереси. Румунська дипломатія перейшла до репрофесіоналізації свого персоналу.
В історії церкви румунського простору з XVI століття до початку XIX століття існувала практика «дарування монастирів».
Поняття «ворогині народу» позначає трагічну долю жінок, які за комуністичного режиму в Румунії стали жертвами репресій не лише за власні переконання, а й через зв’язок із тими, кого система оголосила своїми ворогами.
Одна з найважливіших подій Румунської революції наприкінці 1989 року сталася на Різдво - 25-го грудня. Саме в цей день відбулася судова справа, було винесено смертний вирок та страчено комуністичного лідера Ніколая Чаушеску та його дружину, яких cпеціальним судом було визнано винними у загибелі понад 1100 осіб з 16 по 25 грудня.
22 грудня 1989 року є першим днем свободи, все потрібно було перебудовувати з нуля: економіку, суспільство, державу, закони, культуру, освіту.
Серед іноземних істориків, які вивчали історію Румунії, ім'я британця Денніса Делетанта виділяється різноманітністю текстів і ретельністю, яку він проявив. Його ім'я згадується у всіх важливих бібліографіях з історії Румунії XX століття.
1 грудня 1918 року в Алба-Юлії тисячі румунів схвалили акт об’єднання Трансільванії з Королівством Румунія. Цим голосуванням Трансільванія, Банат, Буковина, Бессарабія та Королівство Румунія заклали підвалини Великої Румунії.
У сталіністському світі наука, як і інші сфери життя людей, була підпорядкована ідеології. Найбільше постраждали соціальні науки, зокрема історія. На всіх рівнях історія була переписана і цензурована, що було найм'якшою формою репресій.
За ініціативою американців, влітку 1919 року, на новому стадіоні Першинг, який вони збудували в Парижі, приблизно 1.500 спортсменів змагалися у 19 спортивних заходах, відомих як Міжсоюзницькі ігри.
На тлі модернізації румунського простору наприкінці XIX-го та на початку ХХ-го століть, приєднання до західного світу і спільних духовних тенденцій у Румунії виникла ідея зведення національного православного собору.
Серед джерел, які стосуються середньовічних румунських територій, є праці сербського літописця та дипломата Георгія Бранковича, який брав участь у політичній метушні свого часу та вигадував державні проекти...
Комуністичний режим у Румунії був встановлений 6 березня 1945 року за підтримки окупаційної Радянської Союзу, а зміни, які він почав впроваджувати, були радикальними і жорсткими. Цензура жорстко діяла проти публікацій з часів демократичної Румунії.
