ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Традиція та авангард у мистецтві сучасної Румунії

Розпочавшись під час Третьої Французької Республіки період, відомий як La Belle Epoque (Прекрасна епоха), був періодом регіонального миру і економічного процвітання, піком колоніальних імперій, а також технологічних, наукових та культурних інновацій.

Традиція та авангард у мистецтві сучасної Румунії
Традиція та авангард у мистецтві сучасної Румунії

, 17.08.2019, 09:34

Розпочавшись під час Третьої Французької Республіки період, відомий як La Belle Epoque (Прекрасна епоха), був періодом регіонального миру і економічного процвітання, піком колоніальних імперій, а також технологічних, наукових та культурних інновацій. Румунія так само приєдналася європейському духу цього періоду ще до Першої світової війни. Всесвітня виставка в Парижі, в 1900 році, була місцем, де геополітика проявляла себе на культурному рівні. Водночас, цей визначний захід був місцем проявлення ідей, які зазвичай контрастували з тим, що насправді представляли відповідні країни.

Історик мистецтва Ервін Кесслер взяв участь у дебатах під назвою Ідеї в Агорі, організованих Бухарестським муніципальним музеєм, де він виступив з доповіддю на тему Традиція, модернізація, авангард і повернення: аватари румунського мистецтва до і після Першої світової війни. Ось, що він ствердив: На Всесвітній виставці в Парижі, в 1900 році, Румунія мала своєрідний стенд. З одного боку, вона влаштувала тоді національний павільйон, який виглядав як нафтова свердловина, тобто як крок вперед, у майбутнє. Це промислова Румунія, але всередині павільйону були ікони, народні танцюристи, вишиванки, селянське мистецтво. Все разом. Румунія рекомендувала себе як країна, яка під покривом промислово-розвиненої країни, мала величезне традиційне, селянське тіло. Але треба уточнити, що понад 75% населення проживало у сільському середовищі. Більше 60% виробництва Румунії не були результатом нафтової промисловості, а сільського господарства.

Історик Сорін Антохі, ведучий конференції Ідеї в Агорі розповідає про сільську Румунію під час Всесвітньої виставки в Парижі 1900 року, а також про стан румунського селянина тих часів, на відміну від ідилічного способу представлення сільського світу у творах Ніколая Грігореску: Іноземні мандрівники, повторно пишуть, у своїх спогадах, про селян. Це майже зниклий, невидимий, невиразний селянин … Цей майже зниклий селянин є ставкою шокуючого явища, як ми бачили в цей період соціальної напруженості, економічної кризи, всі ці речі, які ведуть, у випадку Румунії, до нетиповості, і це у той час як королівська родина святкувала свій ювілей у 1906 році. Це набагато більша потьомкініада, у тому сенсі, що Князь знав, що це не та Румунія.


Невдоволення нового покоління митців щодо тогочасного мистецтва призвело до того, що рік потому, 3 грудня 1901 року, деякі з них вирішили створити проект під назвою Tinerimea Artistica «Художня молодь». Новизною цієї елітарної асоціації в румунському мистецтві був салон європейського стилю. Молодими митцями, які ініціювали «Художню молодь», були Штефан Лукіан, Георге Петрашку та Фредерік Шторк. З докладною інформацією, Ервін Кесслер: Художня молодь швидко стає частиною західного простору, так що Виставка 1904 року є першою, яка отримала позитивні відгуки в популярному лондонському мистецькому журналі «The Studio», цитую Деякі з виставлених художників, здається, обіймають нові теорії і художні формули. На цій третій виставці від 1904 року, вперше задуманої в міжнародному контексті, «Художня молодь» вперше прагне показати у своїх виставках і серію творів балканських митців.

До кінця першого десятиліття ХХ століття Румунія стала частиною європейської культури. Запуск футуристичної течії в літературі має важливий зв’язок із сучасними румунськими поетами: У Румунії Філіппо Томмазо Марінетті, який ініціював футуризм, був набагато більш відомим ніж в інших країнах Європи ще до лютого 1909 року, коли він опублікував Маніфест футуристів у французькій газеті Le Figaro. Він став відомим у певних обставинах. З 1905 року, коли він почав видавати журнал «Poesia» у Мілані, його журналом був відкритий з початку для румунських письменників. Овід Денсушіану відтоді згадав журнал і Марінетті. У 1906 році в журналі публікуються вірші Елени Векереску. У 1909 році, навіть у рік після запуску футуристичного маніфесту, твори Александра Македонського друкувалися у вищезгаданому журналі. Марінетті був відомим на румунській культурній сцені.

І мистецький
авангард не запізнився та вплинув на румунський міжвоєнний період. Відомі
пізніше письменники заснували видання, яке, хоча мало лише чотири номера, була
платформою для авангардного явища в Румунії та не лише: Навесні 1912
року, з’являється видання «Insula» (Острів) Йона Мінулеску, в якому помітні прояви авангарду, а також відкрите невдоволення до всього, що означає
система румунської сучасності того моменту. Великою частиною редакційної роботи
займалася група молодих ліцеїстів. Пізніше ця група, з жовтня по грудень 1912
року працювала над іншим виданням під назвою «Символ» з ілюстрацією Марчела
Янку. Марчел Янку був художнім керівником видання, а редакторами були
Йон Віня та Самуель Росенсток.


У 1924 році група Contimporanul (Сучасник) була заснована Віктором Браунером,
Марчелом Янку, Міліцею Петрашку та Маттісом Теуцем, які співпрацювали з скульптором
Константіном Бранкушем та іноземними художниками. Перша виставка відбулася 20
листопада 1924 року в залі Профспілки працівників гарних мистецтв, координаторами будучи Артур Верона, Каміль Рессу та Іон
Теодореску Сіон.

Виставка «Лія та Дан Пержовські. ПРОЄКТ спільної ретроспективи» у Бухаресті
Світ культури Субота, 06 Червня 2026

Виставка «Лія та Дан Пержовські. ПРОЄКТ спільної ретроспективи»

У Культурному центрі міста Бухарест «ARCUB – Hanul Gabroveni», розташованому в самому...

Виставка «Лія та Дан Пержовські. ПРОЄКТ спільної ретроспективи»
Виставка foto: facebook.com/artsafaribucharest/
Світ культури Субота, 30 Травня 2026

Art Safari New Museum

Мистецький павільйон «Art Safari» відкрив перший сезон 2026 року у своєму новому...

Art Safari New Museum
Фестиваль європейського кіно
Світ культури Субота, 23 Травня 2026

Фестиваль європейського кіно

Фестиваль європейського кіно наближається до завершення ювілейного 30-го випуску...

Фестиваль європейського кіно
20-та церемонія вручення премії Ґопо
Світ культури Субота, 16 Травня 2026

Премія Ґопо-2026

Цього року церемонія вручення премії Ґопо відбулася вже в 20-те – у...

Премія Ґопо-2026
Світ культури Субота, 09 Травня 2026

«Межа» – між реалізмом і гумором

Село в Республіці Молдова, дві сусідні родини та шматок землі, який стає причиною...

«Межа» – між реалізмом і гумором
Світ культури Субота, 02 Травня 2026

Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча

У Бухарестському муніципальному музеї (MMB), головній будівлі в Палаці Суцу,...

Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча
Світ культури Субота, 25 Квітня 2026

Інсталяція про чорні діри «Event Horizon»

У бухарестському Національному технічному музеї імені професора інженера...

Інсталяція про чорні діри «Event Horizon»
Світ культури Субота, 18 Квітня 2026

Gipsy Queen — ідентичність і мужність

Аліна Шербан, перша ромська артистка, нагороджена Орденом «За заслуги в...

Gipsy Queen — ідентичність і мужність

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company