Обдаровані діти

Обдаровані діти З раннього віку діти проявляють свої творчі здібності та інтелект, а батьки уважно спостерігають за кожною ознакою, яка б свідчила про особливі задатки та схильності до якої-небудь сфери мистецтва чи науки.

З раннього віку діти проявляють свої творчі здібності та інтелект, а батьки уважно спостерігають за кожною ознакою, яка б свідчила про особливі задатки та схильності до якої-небудь сфери мистецтва чи науки. Коли досягають шкільного віку, діти повинні мати можливість розвивати свої здібності, після виявлення їх напрямку. Так має бути в теорії, але на практиці в Румунії ситуація виглядає зовсім інакше. Система тестування і виявлення обдарованих дітей залишає бажати кращого.


На офіційному рівні статистики немає, тому неурядова асоціація «Gifted Education (Освіта для обдарованих дітей)» здійснила власне дослідження, яке, однак, не відповідає стандарту репрезентативності, з чим згоден навіть голова асоціації, математик Флоріан Колчаг. «У цілому можу сказати, що отримані статистичні дані не мають національної репрезентативності, було опитано до тисячі осіб. Таким чином, отримані мною дані можуть бути оскаржені. Близько 4% дітей мають рівень інтелекту вище середнього, тобто їх IQ перевищує 120. У Китаї цей відсоток становить  6%, у той час як середній показник у світі становить 2%. Але ці цифри цілком сумнівні, тому що усе залежить від типу проведеного тесту, від використаних показників. Наприклад, кілька років тому, група психологів Норвегії перевірила рівень інтелекту у дітей, що проживають у сільських і приміських населених пунктах. Було перевірено загальне населення: люди без культури, які не доклали ніякого інтелектуального зусилля в своєму житті. Тож вони прийшли до висновку що населення країни має низький рівень інтелекту з IQ  89 (100 будучи середнім показником у світі).»


До цих міркувань і пасток, притаманних тестуванню, додаються певні труднощі, присутні тільки в Румунії, вважає Флоріан Колчаг. «Дані щодо рівня інтелекту, отримані в результаті тестування не завжди відповідають дійсності. Є багато людей з високим інтелектуальним коефіцієнтом, які не зробили нічого конкретного на ринку праці, вони не залишили жодних видимих слідів. Є дуже розумні люди, які працюють таксистами. Наприклад, 50% людей, які пройшли тестування в університеті штату Коннектикут та в яких був виявлений рівень інтелекту вище середнього, не мали професійних досягнень. Тому я не можу сказати наскільки ці статистичні дані висвітлюють реальний стан речей.»


Можливо статистичні дані не є релевантними, але вони можуть стати відправною точкою для розвитку освітніх програм, розроблених, щоб допомогти дітям розвинути свій потенціал. У Румунії, на жаль, цей аспект ігнорується владою, а законодавство з цього питання є неадекватним, дізналися ми від Роберта Флорі, координатора бухарестського центру з питань ресурсів та освітньої допомоги. «На жаль, цей аспект нікого не цікавить. Я не знаю як виглядає ситуація на рівні Міністерства освіти, але на рівні шкільних інспекторатів, наскільки мені відомо, ніхто не займається цією проблемою. І в законодавстві цьому аспекту приділяється незначна увага. Чинний закон про освіту має один розділ і статтю з п'ятьма частинами, що стосуються учнів, здатних досягати високих результатів. Вони не мають юридичної назви «обдаровані». У 2007 році був інший нормативно-правовий акт, що містив ряд положень про виявлення і виділення людських ресурсів для роботи з цими дітьми. На жаль, в даний час, немає конкретних дій в цьому відношенні.»


Закон про освіту для талановитих молодих людей, здатних досягати високих результатів був прийнятий у 2017 році з ініціативи професора Флоріана Колчага, але не мав ніякого ефекту, Розповідає Флоріан Колчаг. «У 2007 році мав бути створений Національний центр диференційованого навчання, який мав створити мережу шкіл. Він юридично створений, але не має ні персоналу, ні осередку, ні бюджету. Він не входить в сферу інтересів жодної партії, зацікавленої в утвердженні сильних інтелектуальних цінностей. Цей інститут повинен був розробити заохочувальні освітні альтернативи для розвитку особистості дітей і максимізації їх потенціалу. У відповідності з цими альтернативами, не успішність мали б бути виміряна, а прогрес учня в його області інтересу, тому що немає жодної дитини, яка б мала пристрасть до всіх сфер або усіх предметів одночасно. Коли дитина досягає особливого прогресу в певній галузі, це надзвичайно, але припускає індивідуалізовану освіту.»


В умовах  відсутності державних програм, батьки звертаються до різних приватних ініціатив для тестування та належної підготовки талановитих або обдарованих дітей. І лише переможці на міжнародних олімпіадах, які є одним з предметів національної гордості румунів, користуються спеціальною системою адекватної освіти, але тільки в контексті цих міжнародних змагань. А як бути з рештою здібних чи обдарованих  дітей? Що має бути зроблено на урядовому або інституційному рівнях для їх виявлення і просування? Відповідає Роберт Флоря. «Це проблема, яка повинна вирішуватися системно, за допомогою фахівців. Вони мають розвивати інструментарій для тестування і національного відбору. Поки, на жаль, немає інституційного підходу. Ніхто не спробував виявити цих дітей, хоча мали б. Подумайте лише про наших міжнародних олімпійців. Ми не знаємо, що з ними відбувається з часом, але наскільки мені відомо, багато з них покидають країну. Чому б нам не створити сприятливі умови для їх розвитку тут? Щоб створити їх, ми повинні мати таких дітей, а для цього їх потрібно виявити, а цим має займатися цілий апарат фахівців.»


Отож проблема полягає не тільки в розвитку індивідуального потенціалу дітей, а й в соціо-економічному і культурному майбутньому Румунії.



www.rri.ro
Publicat: 2015-12-09 08:59:00
Vizualizari: 216
TiparesteTipareste