Україна: Quo Vadis?

Україна: quo vadis? Україна сьогодні: побита Росією, ошукана Німеччиною та Францією, відхилена Нідерландами та без грошей, які забрали корумповані олігархи.

Сьогодні ми представляємо вашій увазі статтю румунського дипломата, доктора політичних наук Валентина Наумеску, присвячену нинішній ситуації в українському суспільстві та становищу, в якому країна опинилася у результаті ряду подій, що відбулися останнім часом на міжнародному плані. Стаття була опублікована в румунському Інтернет-журналі «Contributors». 


Ситуація в Україні сьогодні виглядає "похмуро". Навіть більш гнітюче ніж в героїчні дні і тижні Євромайдану на початку 2014 року, за якими ми спостерігали, хоча очевидно в драматичних тонах, затамувавши подих від хвилювання і емоцій та мобілізуючої енергії. Тоді все здавалося можливим. Драма України, вважали революціонери, добігає щасливого кінця, до зустрічі з цивілізованою, безпечною і процвітаючою Європою. Коли я сказав, щойно після "перемоги Євромайдану", що речі у жодному разі не йтимуть в цьому напрямку і, що перспектива нашого великого сусіда є в кращому випадку посередньою, Україна будучи головним переможеним у Другій холодній війні, мене звинуватили у песимізмі.


Дві важливі політичні події останнього часу, здається знову розпалили кризу в Україні, ніби того, що трапилося з цією країною в останні роки не було достатньо. Нідерланди відхилили на референдумі ратифікацію Угоди про асоціацію ЄС-Україною, зруйнувавши навіть і незначне політичне зближення України з Європейським Союзом, яке й так виявилися значно нижче початкових очікувань, а прем'єр-міністр "породжений" Революцією Євромайдану Арсеній Яценюк, сильно заперечений у правлячій коаліції, подав у відставку.


Президент Порошенко, в свою чергу, опинився в центрі скандалу "Панамські документи", як власник офшорних компаній з місцезнаходженням в "офшорній гавані". На додаток до цього, Європейська комісія піддала критиці слабкі результати проєвропейського уряду в реалізації положень Угоди про асоціацію, відсутність результатів у боротьбі з корупцією і в обмеженні впливу олігархів. Тим часом життєвий рівень населення знижується, фінансово-економічні дефіцити України ростуть, а державний бюджет перебуває на межі виживання, фактично від одного зовнішнього кредиту до іншого.


Попри негативний вплив двох зазначених подій, одна на європейському плані, друга - на внутрішньому, треба сказати, що такий розвиток подій не є несподіваним. [...]


Проєвропейська магія розвіялася. Розчарування в лідерах Революції Євромайдану, які погризли у внутрішньополітичній боротьбі, стало помітно роз'їдати коаліцію і створювати перспективу дострокових виборів. Напевно справи до цього не дійдуть, але й прихід колишнього мера, 38-річного Володимира Гройсмана на прем'єрське крісло, за підтримки Блоку Петра Порошенко, не вирішить, по суті, кризу в Україні, а лише дасть можливість виграти час й уникнути повного колапсу економіки. У цих складних умовах, почалися переговори довкола складу нового проєвропейського коаліційного уряду в Києві.


На нового прем'єр-міністра чекає нелегке життя і йому навряд чи вдасться заспокоїти політичну і соціальну напруженість в країні, з огляду на те, що великі держави поки не знайшли Україні гідне місце на геополітичній карті Європи. І цього не станеться найближчим часом, тому що зараз не зовсім сприятливий момент в Європейському Союзі, а нескінченно більші інтереси, ніж виведення України з "буферної ями" Східної Європи утримають Захід від будь-яких видовищних жестів підтримки Києва. Україна є занадто великою і занадто невдало розташована під боком Росії, щоб її врятували європейці чи американці. З іншого боку, треба визнати, що Україна не може сама себе витягнути "з болота за волосся".


Ще багато чого треба зробити та мало надій залишилося на справжню європейську перспективу для колишньої радянської республіки з 45-мільйонним населенням. Росія відібрала Крим та перемогла у війні за відокремлення Донбасу. Німеччина і Франція не можуть дочекатися скасування санкцій проти Росії, що станеться напевно влітку (за "добрі вчинки" у Сирії), щоб відновити справжній бізнес на російському ринку. Нідерланди лицемірно грають свої внутрішньополітичні та антибрюссельські партитури, на шкоду Україні, з або без російського впливу на праві націоналістичні партії в Західній Європі, як стверджують американські ЗМІ. Адміністрація Обами, в свою чергу, багато обіцяла і зробила, в дійсності, занадто мало для підтримки прозахідних устремлінь Києва. Простіше кажучи, всі б хотіли робити розумні коментарі, але ніхто цього не робить.


Навіть і сценарій "фінляндізації" України, тобто розвитку та економічної інтеграції за західним зразком, але в умовах військово-політичного нейтралітету, є надто малоймовірним, з огляду на незаперечну залежність та економічну, історичну та культурну близькість з Росією. Водночас, більш-менш відокремлена від питання ідентичності і регіону, до якого належить, корупція залишається в Україні темою, що навіть не була відверто порушена (не кажучи вже про рішення для  обмеження цього явища), як це сталося в Молдові.


Тут, у Румунії, перспектива сусідства з «дрейфуючою», корумпованою і відхиленою Європою державою аж ніяк не радує. Більше того, не можучи зробити нічого захоплюючого і значного у внутрішній політиці, не виключено, що Україна поступово візьме курс на фрустрований націоналізм, з праворадикалами, готовими мститися нацменшинам за тяготи повсякденного життя (в минулому таке неодноразово траплялося), курс на модель соціальної агресії, нестабільності, злочинності і зростаючого гніву.


Два роки тому, в січні і лютому, в умовах характерних для Росії лютих степових морозів, поміж наметів спонтанного і героїчного опору, гинули від куль силовиків молоді люди Києва, на площі, що є символом європейського ідеалу українців, змусивши втекти проросійського президента Віктора Януковича. Тепер, що правда, ніхто не вмирає на Євромайдані, де панує розчарована тиша, кінооператори зі всього світу зібрали обладнання і пішли, а проєвропейські надії України були розвіяні вітрами безпорадності в Східній Європі.


Українська редакція ВСРР не завжди поділяє думку авторів публікацій.


www.rri.ro
Publicat: 2016-09-08 08:41:00
Vizualizari: 280
TiparesteTipareste