Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»

Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність» У Повітовому музеї Сату Маре, 8-10 березня 2019 року, пройшов IX-й Міжнародний симпозіум "Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність". У рамках цього заходу відбулося й відзначення 205-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.

У Повітовому музеї Сату Маре, 8-10 березня 2019 року, пройшов IX-й випуск Міжнародного симпозіуму "Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність". Його організаторами виступили Союзу українців Румунії та Сатумарська філія СуР-у, в партнерстві з Посольством України в Румунії, Повітовим музеєм Сату Маре, Повітовою Радою Сату Маре, Ужгородським національним університетом, Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича, Клузьким університетом ім. Бабеша-Бойоя - Філологічний факультет, Повітовою бібліотекою ім. Петре Дулфу, Чернівецьким Благодійним фондом "Суспільні ресурси та ініціативи", Сатумарським місцевим телебаченням, Часописом Сатумарців  «Північно-Західна газета» та Всесвітньою службою радіо Румунія. 


Теж у місті Сату Маре, 9 березня, з нагоди 205-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка, пройшли заходи з вшанування пам'яті великого українського поета. Мали місце покладання квітів до погруддя Тараса Шевченка в сатумарському парку ім. Васіле Лукачу, а потім в будинку Повітового музею Сату Маре були представлені доповіді про життя і творчість Великого Кобзаря та пройшов концерт, на якому виступи співачки Олена Пантєлєєва та Зоя Тимченко з України, вокальний дитячий гурт "Мікулянка" та фолк-співак Джордже Негря.



statuie-taras-sevcenko-satu-mare.png

У заходах взяли участь науковці з Румунії, України та Словаччини, представники Союзу Українців Румунії, Посольства України в Румунії, Департаменту міжетнічних відносин Румунії, Міністерства освіти Румунії, Міністерства культури Румунії, представники місцевої влади Сату Маре та органів влади Чернівецької, Івано-Франковської та Закарпатської областей України, вищих навчальних закладів, музейних закладів, громадських організацій, загальноосвітніх шкіл Румунії та України та ЗМІ. Упродовж двох днів пленарні дискусії пройшли у трьох секціях: «Археологія, джерелознавство, історія», «Політологія, етнологія, державне управління» та «Мовознавство, літературознавство, освіта і мистецтво». Учасники симпозіуму представили дуже цікаві доповіді, які будуть видані у збірнику з однойменною назвою "Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність."


Головною метою симпозіуму було зміцнення румунсько-українських відносин, висвітлення та розвиток добрих стосунків між науковцями, деталі подає голова Сатумарської організації Союзу українців Румунії Люба Горват: "Метою міжнародного симпозіуму є об'єднати науковців різних галузей: історії, культури, політології, мистецтва, мовознавства, а також показати хороші відносини між Румунією та Україною, показати аспекти з спільної історії, культури, показати які є перспективи у розвитку двосторонніх  відносин. З 2010 року організування цього симпозіуму перебрав Союз Українців Румунії, тому що голова СуР-у та депутат в Парламенті Румунії Микола Мирослав Петрецький зрозумів важливість такого наукового симпозіуму, який дає можливість доказати й показати, що з найдавніших часів до сьогодення Румунія та Україна мали хороші стосунки, як у дипломатичному, так і в культурному, соціальному та економічному планах. Ми також відзначили 205 років від народження великого поета, генія Тараса Шевченка. У Сатумарському повіті прекрасна українська громада, яка кожного року шанує пам'ять великого Кобзаря."


Науковий рівень симпозіуму був дуже високий. Деталі подає голова Сатумарської філії Союзу українців Румунії Люба Горват: "У симпозіумі взяли участь 70 науковців двох країн та, вперше цього року, взяли участь і наші колеги зі Словаччини, видатні історики, культурні діячі, серед яких, академік Микола Мушинка, який займався історією українців з Сатумарського повіту, зокрема з населених пунктів Вегаш та Скеюш, які 1946-48 років колонізували у Чехії села, де вони зберегли свою мову. Він досліджував це питання протягом 50 років. Також у симпозіумі у секції «Археологія, джерелознавство, історія» виступили науковці з прекрасними доповідями. Лівіу Марта розказав про вираження ідентичності доісторичних еліт у басейні Верхньої Тиси. Хороші доповіді мали Олескандр Добранжський про буковинське віче. Одні з цікавих доповідей були Ганни Скорейко та Сергія Гакмана, які обговорили буковинську та бессарабську проблеми. У секції «Політологія, етнологія, державне управління» виступили науковці Ужгородського національного університету, Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, а також спеціалісти з Румунії та Словаччини. Дуже цікаві доповіді мали і працівники Музею архітектури та побуту Закарпатської області, серед яких «Нечисті покійники в народних віруваннях гуцулів Закарпаття» й «Традиційний народний одяг українсько-румунського етнічного порубіжжя». Також цікаві доповіді мали і спеціалісти у мовознавстві, літературознавстві, освіті, мистецтві тощо. Пані Ельвіра Кодря радник у Міністерстві освіти Румунії розповіла про стан освіти українською мовою у Румунії. Також цікаву доповідь представила Анастасія Вегеш «Народний гумор у літературно-художніх антропонімах сатиричних творах Михайла Трайсти». Всі представлені доповіді доказали, що спеціалісти обидвох країн обізнані історією, літературою та іншими аспектами сусідніх та братніх народів."


simpozion-participanti.png

Микола Мушинка з Словаччини, доктор філологічних наук, іноземний член Академії наук України, який представив доповідь "Дві групи українських переселенців з Румунії (Тарна-Маре та Скеюш) 1946-1948 рр. у Західну Чехію та Південну Моравію - на місця депортованих німців", поділився своїми враженнями: "Я дуже захоплений не лише ходом цього симпозіуму, а й програмою. Дійсно, я не сподівався, що тут зберуться з багатьох країн стільки українознавців і тим більше, що доповіді, які я прослухав, були на високому рівні. Так, що я тут маю багатьох особистих друзів, але вперше побував і переконався, що українці Румунії живуть активним життям, уболівають сучасній Україні, живуть її проблемами, так як українці в цілому світі, включно Словаччини. Я дуже, дуже підтримую такі заходи".


Викладач української мови Клузького Університету ім. Бабеша Бойоя Іван Гербіль, голова Видавничої комісії СуР-у ствердив: "Крім доповідей про історію, лінгвістику, літературу або освіту в Румунії, були представлені доповіді про українських письменників з Румунії таких як: Іван Ковач, Михайло Трайста, Михайло Михайлюк, Корнелій Регуш. Це для СуР-у дуже важливо, тому що нашими письменниками та авторами різних робіт стали цікавитися й в Україні, але це нас заставляє підвищити, як рівень праці Видавничої комісії СуР-у, так й рівень праці авторів."


Письменник Мийхайло Трайста, голова Культурної комісії СуР-у відмітив: "Симпозіум та конференції такого роду мають дуже велике значення, як для українців Румунії, так і для українців України, відносини між цими двома державами були завжди чудовими й нам це треба продовжувати і висвітлювати. Були представлені цікаві доповіді про ці стосунки. Висвітлювалася література, історичні зв'язки, фольклор, етнографія тощо. І як ми бачимо, тут на кордоні двох народів, є дуже багато спільного." 


Оксана Талабірчук, кандидат філологічних наук Ужгородського національного університету, спеціалізація українська література зарубіжжя взяла участь у секції «Мовознавство, літературознавство, освіта і мистецтво» з доповіддю «Поетика оповідання «Нуця» Івана Ковача. Вона ствердила, що симпозіум справив на неї дуже приємні враження: "Я ознайомилася із працями Івана Ковача та інших письменників сучасних із збірника "Просвіта". Це оповідання мене вразило своєю поетикою, своєю архітектонікою, психологізмом оповіді, можна навіть сказати неореалістичним письмом. Симпозіум справив на мене тільки позитивні дуже приємні враження, дуже хороша атмосфера, хороша організація симпозіуму на високому міжнародному рівні й це така подія, яка дала нам змогу познайомитися із науковцями із Румунії, поспілкуватися, побачити хто чим займається, якими темами і власне збагатити свій такий культурний обмін і свій досвід та поділитися своїми дослідженнями."



www.rri.ro
Publicat: 2019-03-12 11:40:00
Vizualizari: 1342
TiparesteTipareste