Міжнародна програма Life – Euro Large Carnivores/Життя
великим хижакам Європи, яка частково фінансується Європейським Союзом і яка
включає й Румунію, присвячена сталому співжиттю людей і великих хижих тварин в
Європі, добігає кінця. Майже п’ять років шляхом транскордонної співпраці та
спілкування ініціатори шукали найкращі рішення, щоб довести, що ведмідь, вовк і
рись – це скарб, а не проблема. А також спосіб дозволити цим чудовим тваринам
жити в місцях їх проживання, якомога менше заважаючи людям. Фактично,
співіснування між нами та великими м’ясоїдами означало протягом століть
нескінченні компроміси та пристосування з обох сторін.
Проте бурхливий розвиток
людських поселень та інфраструктури за останні 100 років різко скоротив середовище
проживання тварин і значно порушив життя та поведінку багатьох видів. За даними
Всесвітнього фонду дикої природи, такі види діяльності, як лісозаготівля,
розширення транспортної інфраструктури, розширення туристичних зон, будівництво
та ферми, інтенсивний збір ягід або надмірне полювання на тварини, що є
основною трофічною основою великих м’ясоїдних тварин, мали, окремо чи разом, значний
вплив на поведінку ведмедів, вовків і рисей.
Про найбільші проблеми на даний даний в цьому плані у Румунії
та про основні причини, розповів Маріус Беркі, експерт WWF та керівник проєкту Життя
великим хижакам Європи, реалізованого у Румунії. «Я б сказав, що проблеми, з
якими ми стикаємося, пов’язані з тим, що сфери, в яких людина здійснює свою
діяльність, розширюються все більше і більше, і вони перетинаються з дикими
територіями та біотопами. І це, власне і має безпосередній вплив на людину. Тут можна
навести приклади нападів на людей або непрямі наслідки, такі як різні види
матеріальних збитків та економічні втрати. Якщо говорити про людей, звичайно,
ведмідь може напасти на людину, навіть вбити її. Проте немає останніх даних про
напади вовків на людей.»
Щоб мати реальний і тривалий успіх, зменшення кількості та впливу
конфліктів між людьми та великими м’ясоїдами, потрібні постійний діалог та
співпраця, а також консенсус між усіма основними сторонами. До них відносяться окремі посадовці,
представники органів місцевого самоврядування та громад, служби охорони
навколишнього середовища та лісів, представників мисливських господарств, розпорядники
лісових фондів, тваринники, науково-дослідні установи, університети, НУО, туроператори
тощо. Про зусилля WWF Румунія в цьому плані розповідає Маріус Беркі. «Нам вдалося у плані збитків передбачити у Національному
стратегічному плані, розробленому в рамках Єдиної аграрної політики, фонд, завдяки
якому тваринники нарешті зможуть отримати фінансову допомогу на закупівлю техніки
та посилення профілактичних заходів. Йдеться про кошти на придбання обладнання,
такого як електричні огорожі, вівчарських собак чи навіть ведмежих смітників. А
потім нам вдалося закласти основу регіональної платформи для співжиття в горах
Апусень, до якої увійшли багато представників більшості установ, які
безпосередньо зацікавлені в цьому. Іншим важливим результатом є те, що ми
намагалися і я думаю, що нам вдалося зробити хоча б невеликий внесок у
підвищення інституційної спроможності державних закладів. Наведу кілька прикладів:
восени минулого року ми організували тренінги щодо впровадження системи оцінки
та моніторингу популяції вовків на національному рівні, а один з них проходить
в ці дні. Вони зосереджені на групах швидкого реагування, до складу яких
входять мери, жандарми, мисливці та ветеринари. Ми провели інформаційну кампанію
серед фермерів щодо кроків, які вони повинні зробити, якщо їм завдано шкоди, щоб
отримати таку компенсацію. У рамках проєкту ми подарували учасникам різне
обладнання – електричні паркани та собак чи навіть спреї для відлякування
ведмедів. Ми також зробили важливий внесок у законодавство та політику в цій
сфері, намагаючись забезпечити певний баланс, щоб забезпечити дещо збалансоване
ставлення до ведмедів і ми зробили відносно важливий внесок у розробку
Міжнародного плану дій щодо захисту великих хижаків у Карпатах.»
В Європі за останнє десятиліття зросла популяція вовків, ведмедів, рисі та
інших тварин. За статистикою, на континенті проживають понад 18 тисяч ведмедів,
з них понад 6700 в Румунії. А з 9000 єнотів, 1200 зосереджені у Румунії.
Незважаючи на їхню важливість, протягом останніх двох століть вовки були знищені
в більшості європейських регіонів, досягнувши мінімальної чисельності в
середині ХХ-го століття. У Румунії, однак, вони не зникали, а офіційні дані
свідчать про стабільну популяцію від 2500 до 2900 вовків.