Відоме як у Румунії, так і за кордоном якістю вовняних килимів, виготовлених на фабриках цього міста, місто Чіснедіє, розташоване між пагорбами, всього в 20 км від Сібіу, вражає красою та важливістю будівель, а також гармонією трьох культур, які тут поєднуються: румунської, німецької та угорської. З цього поєднання вийшло особливе поселення з прекрасною історією та багатими традиціями.
Одна з найкрасивіших євангельських церков Трансільванії, церква з Чіснедіє, була відреставрована після майже 6 років роботи за допомогою європейських фондів. Інвестиції в розмірі понад 8 мільйонів леїв( понад 1,5 млн євро), які вважаються наймасштабнішою роботою з відновлення, дозволили вперше після більш ніж 250 років з часу попередніх розширень і укріплень відновити всю церкву, а також впровадити нові технології, такі як оцифрування. Це був величезний виклик, враховуючи архітектурне багатство будівлі розташованої в центральній частині цього міста. Проєкт передбачав масштабні реставраційні роботи, включаючи відновлення фасадів, підлог, столярних виробів. Також було встановлено систему аудіосупроводу та інфопункт, доступний для людей з обмеженими можливостями. Через шість років після початку проєкту, наприкінці 2023 року, реставраційні роботи у монументальному храмі були завершені. Під час робіт було виявлено кілька фресок, що мають велику історичну цінність, якими тепер можуть милуватися туристи.
Євангельська церква в місті Чіснедіє має особливу унікальність. Майже така ж відома, як годинникова вежа в Сігішоарі, вежа в Чіснедії є однією з перших годинникових веж у Трансільванії, побудована в 1425 році. У 1795 році на ній був встановлений перший громовідвід на південному сході від Відня. Через те, що церква була розташована так високо, її багато разів спалювала блискавка. Місцева легенда розповідає, що нинішній громовідвід був зроблений у формі останнього удару блискавки, і що відтоді церква не горіла.
Святиня, присвячена святій Вальпургії – середньовічній бенедиктинській монахині, ігумені монастиря Гайденгайм у Франконії, була збудована німецькими поселенцями на початку 13 століття як романська базиліка з трьома нефами. З часом вона поєднала в собі кілька стилів, нав’язаних необхідністю. У костелі досі зберіглися дзвін 1664 року, бронзова готична купіль і старі барокові вівтарні двері. Церква була укріплена після турецького нападу в 1493 році і оточена трьома поясами стін з оборонними коридорами, вежами, бастіонами і ровами, які можна було заповнювати водою. Поступово центральну вежу було піднято і обнесено валами, а також збудовано два бастіони.
У цій церкві зберігся знаменитий «Чіснадійський скарб», який з 1915 року був переміщений до Сібіуського музею імені Самуєла фон Брукенталя. Він був захований у стіні, і лише 2 людини знали, де він знаходиться. У 1793 році, коли схованку відкрили, там було знайдено багато цінних середньовічних предметів. Від старовинного вівтаря-поліптиха, розписаного в 1525 році Вінцентієм Цибіненсісом, зберіглася лише верхня частина, яка знаходиться в музеї Брукенталя. У церкві-пам’ятнику в Чіснедіє богослужіння все ще проводяться щонеділі з 10.00 ранку.
Неподалік євангельської церкви іншою пам’яткою архітектури є будівля, в якій розташована музейна експозиція “Історія текстильної промисловості”. Тут виставлені прапори гільдії сукнарів, датовані 1834 роком, інструменти для обробки вовни, оригінальний ткацький верстат, документи, а також ручні прядки, які використовувалися для обробки вовни між 1700 і 1900 роками. Якщо мені вдалося спонукати вас провести кілька днів у Чіснедіє, то ви повинні знати, що у вас не виникне жодних труднощів із поселенням. На центральній площі міста чекають на туристів старі будинки, побудовані після 1800 року в готичному архітектурному стилі. Також переважають вузькі, звивисті вулички, які все ще зберігають свій середньовічний вигляд.